Стрижаков Валентин Анатолійович

Валентин Анатолійович Стрижаков (нар. 10 березня 1966, Москва, РРФСР) — радянський та український футболіст, нападник, по завершенні кар'єри — тренер.

Ф
Валентин Стрижаков
Особисті дані
Повне ім'я Валентин Анатолійович Стрижаков
Народження 10 березня 1966(1966-03-10) (54 роки)
  Москва, РРФСР
Зріст 183 см
Вага 80 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
СРСР СКА (Од)
СРСР «Чорноморець» (Од)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1983—1984 СРСР «Чорноморець» (Од) 0 (0)
1984—1985 СРСР СКА (Од) 51 (17)
1986—1988 СРСР «Чорноморець» (Од) 38 (3)
1988  СРСР СКА (Од) 15 (4)
1989 СРСР «Ністру» 11 (0)
1989—1990 СРСР «Колос» (Н) 51 (14)
1990—1991 Угорщина БВСК ? (?)
1992—1994 Угорщина «Елере» 52 (11)
1994—1995 Угорщина «Пелесверсвар» 24 (6)
1997 Україна «СКА-Лотто» 16 (3)
1998—1999 Україна СК «Одеса» 38 (15)
1999  Україна «Чорноморець» (Од) 8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравцяРедагувати

Народився в Москві, в родині військовослужбовця. Футболом розпочав займатися в німецькому місті Віттенберг. Потім сім'я переїхала до Одеси. Батько планував віддати Валентина до тенісної або волейбольної секції. Проте вже незабаром переїхав до Хабаровська, де займався футболом в місцевому армійському клубі на позиції воротаря. Паралельно з футболом займався ще й баскетболом, завдяки чому став вищим. Через деякий час з воротарської позиції переведений у напад. Після повернення до Одеси потрапив у місцеве СКА, де тренувався під керівництвом Сергія Малюти. Зі складу «армійців» на запрошення Георгія Кривенка перейшов в одеський «Чорноморець».

У 1983 році Семен Альтман запросив талановитого нападника до дублюючого складу «Чорноморця». Того сезону провів 22 поєдинки за молодіжну команду «моряків». 1984 рік розпочав у «Чорноморці», зіграв 6 матчів, після чого був призваний на військову службу. Як і значна частина одеських футболістів, проходив її і одеському СКА (Од), який виступав у Другій лізі радянського чемпіонату. Саме в цьому клубі дебютував на професіональному рівні. Відіграв півтора сезону, за цей час у Другій лізі зіграв 51 матч, в яких відзначився 17-а голами.

У 1986 році повернувся до «Чорноморця», який на той час тренував Віктор Прокопенко. Дебютував у Вищій лізі СРСР 7 вересня 1986 року в нічийному (1:1) виїзному поєдинку 23-о туру проти єреванського «Арарату». Стрижаков вийшов на поле в стартовому складі, а на 46-й хвилині його замінив Олег Морозов[1]. Після цього зіграв ще два поєдинки, у Кубку Федерації футболу СРСР. За підсумками сезону 1986 року одесити вилетіли до Першої ліги, де Валентин став одним з гравцем основи (29 матчів, 3 голи) та допоміг «морякам» повернутися до «вишки». Після повернення «Чорноморця» під керівництвом Анатолія Полосіна отримував свій час на футбольному полі, проте основним футболістом не став (8 матчів у чемпіонаті, 2 — у кубку та 5 — у кубку Федерації). З серпня 1988 року виступав в оренді за одеське СКА (15 матчів, 4 голи).

Сезон 1989 року розпочав у «Ністру», який тренував Ахмед Алексеров. Дебютував у кишинівському клубі 6 квітня 1989 року в переможному (3:1) виїзному поєдинку 1-о туру Першої ліги проти кутаїського «Торпедо». Стрижаков вийшов на поле на 65-й хвилині, замінивши Юрія Скалу[2]. У команді закріпитися не зміг, оскільки не зміг виконати негласне правило для нападників (10 голів за сезон), зіграв 11 матчів у Першій лізі та 1 поєдинок у кубку СРСР. По ходу сезону перейшов у друголіговий «Колос», який тренував Володимир Нечаєв. У команді провів півтора сезону, за цей час у Другій та Другій нижчій лігах зіграв 51 матч (14 голів), ще 4 матчі (2 голи) відіграв у кубку СРСР.

У 1990 році став одним з трьох українських футболістів, які виїхали до Угорщини. Відіграв один сезон у першоліговому БВСК, потім перейшов в «Елере», де провів три сезони (52 матчі, 11 голів). У сезоні 1994/95 років грав за друголіговий «Пелесверсвар» (24 матчі, 6 голів).

У 1995 році повернувся до Одеси, намагався працевлаштуватися в «Чорноморці», проте через піврічну відсутність ігрової практики контракт з Валентином підписувати не забажали. З 1995 по 1996 рік виступав за аматорський «Рішельє» (Одеса), сезон 1996/97 років провів в овідіопольському «Дністрі». Напередодні старту сезону 1997/98 років приєднався до «СКА-Лотто». Дебютував у футболці одеського клубу 14 липня 1997 року в програному (0:1) виїзному поєдинку кубку України проти шаргородської «Фортуни». Стрижаков вийшов на поле на 55-й хвилині, замінивши Ігора Стахова[3]. У Другій лізі чемпіонату України дебютував 31 липня 1997 року в переможному (2:1) виїзному поєдинку 1-о туру групи Б проти запорізького «Віктора». Валентин вийшов на поле на 68-й хвилині, замінивши Едуарда Стоянова[4]. Дебютним голом за «СКА-Лотто» відзначився 18 вересня 1997 року на 81-й хвилині переможного (3:0) домашнього поєдинку 10-о туру групи Б Другої ліги проти севастопольського «Чорноморця». Валентин вийшов на поле на 58-й хвилині, замінивши Едуарда Стоянова[5]. У складі «армійців» зіграв 16 матчів (3 голи) у Другій лізі та 1 поєдинок у кубку України. Під час зимової перерви сезону 1998/99 років перейшов у СК «Одеса». Дебютував у футболці «спортклубівців» 1 квітня 1998 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 18-о туру групи Б Другої ліги проти білоцерківської «Рігонди». Стрижаков вийшов на поле в стартовому складі, а на 58-й хвилині його замінив Олександр Щербаков[6]. Дебютним голом у футболці нового колективу дебютував 11 квітня 1998 року на 68-й хвилині переможного (2:0) домашнього поєдинку 20-о туру групи Б Другої ліги проти одеського «СКА-Лотто». Валентин вийшов на поле на 60-й хвилині, замінивши Юрія Петіна[7]. Навесні 1999 року відправився в оренду до «Чорноморця». Дебютував у футболці одеського клубу 8 квітня 1999 року в переможному (4:0) домашньому поєдинку 22-о туру Першої ліги проти нікопольського «Металурга». Стрижаков вийшов на поле на 49-й хвилині, замінивши Олександра Голоколосова[8]. У футболці «Чорноморця» зіграв 8 матчів у Першій лізі. На початку червня 1999 року повернувся в СК «Одеса», де виступав до завершення сезону. Загалом же у футболці «спортклубівців» зіграв 38 матчів (15 голів) у Другій лізі та 9 матчів (2 голи) у кубку України.

У сезоні 1999/00 років грав за аматорський колектив «Сигнал» (Одеса), у футболці якого зіграв 2 поєдинки у кубку України. По завершенні сезону закінчив кар'єру футболіста.

Кар'єра тренераРедагувати

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність у Молдові, на запрошення Ігоря Наконечного. З 2001 по 2006 рік допомагав тренувати «Ністру» (Чобурчі), «Тирасполь» та «Шериф». У 2006 році переведений у селекційний відділ «Шерифа», який займався пошуком молодих талановитих африканських футболістів. Згодом тренував одеські «Реал» та «Пальміру».

Особисте життяРедагувати

Одружений, має двох доньок.

ДосягненняРедагувати

«Чорноморець» (Одеса)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати