Стрелюк Олександр Олександрович
Олекса́ндр Олекса́ндрович Стрелю́к (нар. 22 січня 1982, с. Косаківка, Нижньосірогозький район, Херсонська область, Українська РСР — пом. 2 березня 2015, с. Пищевик, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, бойовий плавець, старший сержант Військово-морських сил Збройних сил України.
| Стрелюк Олександр Олександрович | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 22 січня 1982.svg){kind=small} Косаківка, Херсонська область | |
| Смерть | 2 березня 2015 (33 роки) Пищевик, Донецька область | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Військово-морські сили | |
| Рід військ | бойові плавці | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 "Герої не вмирають" (Олександр Стрелюк) на YouTube // Телеканал Скіфія, 27 лютого 2016
|
Життєвий шлях
ред.Народився 1982 року на Херсонщині, в селі Косаківка Нижньосірогозького району, у багатодітній родині — був старшим з п'ятьох дітей. 1988 переїхав з родиною до села Рубанівка Великолепетиського району, закінчив Рубанівську загальноосвітню школу № 2, в якій навчався з першого класу. Брав участь у шкільних та районних спортивних змаганнях, здобув багато перемог з легкої атлетики.
Протягом 2000—2001 проходив строкову службу у 84-ій окремій механізованій бригаді, в/ч А0279, с. Перевальне, АР Крим. Після армії мешкав у Херсоні. Працював у ПАТ «Херсонобленерго». Служив у міліції, — в Управлінні Державної служби охорони при МВС. Займався спортом, виборював перші місця на змаганнях серед груп затримання УДСО. Одночасно навчався в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (Харків).
З 2013 — військовослужбовець 801-го окремого загону боротьби з підводними диверсійними силами та засобами, м. Севастополь. Після окупації Криму російськими військами навесні 2014 року виїхав із Севастополя до Одеси, де продовжив служити Україні; інструктор команди спеціальних операцій. В Одесі одружився.
Подавав рапорти на переведення в зону проведення антитерористичної операції. З 17 січня 2015 брав участь в АТО, на півдні Донецької області, — кулеметник.
Загинув 2 березня 2015 о 12:40 в секторі «М» (Маріуполь), між селами Павлопіль і Пищевик, під час бойового зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою противника. Разом з Олександром від пострілу з підствольного гранатомету загинув мічман Олег Стороженко. Розвідгрупа отримала завдання перевірити один з блокпостів, і коли заїхала до села Пищевик, зіштовхнулася з російськими терористами. В автівці було шестеро бійців, один загинув на місці, другий помер дорогою до лікарні, ще двоє були поранені, один з них — важко[1].
4 березня з двома загиблими захисниками 801-го загону прощались в Одесі, у Будинку офіцерів[2]. Похований на кладовищі села Рубанівка на Херсонщині.
Залишились мати Людмила Вікторівна і батько Олександр, в с. Рубанівка на Херсонщині, два брати та дві сестри і вагітна дружина Анастасія, яка також служить у ВМС ЗСУ за контрактом. 15 серпня 2015 Анастасію Стрелюк забезпечено житлом у місті Одеса (допомогу у вирішенні житлового питання надав благодійний фонд «Тільки разом» Ігоря Палиці). У вересні народилась донька Олександра Олександрівна, з пологового будинку її зустрічали військові моряки на чолі з командувачем ВМС та квартет Центру військово-музичного мистецтва ВМС ЗС України[3].
Нагороди та вшанування
ред.Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
В селі Рубанівка на фасаді будівлі Рубанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 встановлено меморіальну дошку.
В знак шани до Олександра Стрелюка на його честь названа одна з вулиць села Рубанівка.
Примітки
ред.- ↑ На сході України загинули морські спецпризначенці з Одеси [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.](рос.) // «Думська», 3 березня 2015
- ↑ Одесити простились із загиблими в зоні АТО бійцями ВМС (фото, відео) [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Траса Е-95», 4 березня 2015
- ↑ Колектив ВМС України привітав дружину військового моряка із народженням донечки [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Міністерства оборони України, 7 вересня 2015
- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
ред.- Стрелюк Олександр Олександрович [Архівовано 4 липня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Герої не вмирають. Сторінка пам'яті [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Сайт Херсонської ОДА.
- Херсонщини мужні сини: Стрелюк Олександр Олександрович [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова.
- 2 березня в АТО загинув херсонець Олександр Стрелюк [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.) // «Херсон Онлайн», 3 березня 2015.
- Прощання з Олександром Стрелюком на YouTube, 9 березня 2015.
- Рубанівка. Меморіальна дошка на честь бійця АТО Стрелюка Олександра на YouTube, 7 травня 2015.
- Він був нашим учнем… [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний вебсайт районної влади Великолепетиського району, 13 березня 2015.
- Річниця пам'яті воїна АТО — земляка Олександра Стрелюка [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний вебсайт районної влади Великолепетиського району, 4 березня 2016.
- Захист Вітчизни — свята справа [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний вебсайт районної влади Великолепетиського району, 6 березня 2017.