Страйк маріупольських залізничників
Страйк маріупольських залізничників — страйк працівників депо та станції Маріуполь 23-25 липня 1918 року, який закінчився сутичками з військами та загибеллю кількох десятків людей.
Передумови страйку
ред.Напередодні повстання у Маріуполі склалась складна економічна ситуація. Великі підприємства зупинили виробництво, робітники були звільнені. Відчувалась нестача продовольства. Після того, як 12 липня з Маріуполя було вивезено 41 вагон хліба (згідно договору між УНР та Австро-Угорщиною), у місті стала відчутною хлібна криза. В пекарнях не вистачало борошна, відтак хліб зріс у ціні у 2-4 рази.
Хід страйку
ред.14 липня розпочався Всеукраїнський страйк залізничників, до якого приєдналися і працівники депо та станції Маріуполь.
У ніч з 23 на 24 липня страйкарі (понад 600 осіб) атакували німецьких військових — батарею на Успенській площі та захопили кулемет. На підтримку страйкарів у центр міста стали сходитись люди, зокрема працівники порту. Мітинг оточив штаб австро-угорських військ, що був розташований у Пушкінській школі на Слобідці. Через якийсь час мітингувальники увірвались в будівлю та захопили зброю. їм вдалося захопити польовий шпиталь, заволодіти продуктами харчування та грішми. Була обеззброєна і розігнана кінна сотня Державної варти. Підрозділи Державної варти виставили кордон між містом та заводами. Австрійський військовий комендант ввів у місті стан облоги.
Вранці 24 липня у Маріуполь прибули кавалерійські частини Баварської дивізії. Під час вуличних боїв з обох сторін були вбиті й поранені. Серед загиблих Бурлаков, Дегтяров, Семченко, Пирогів. Більшість повстанців відступила в порт, де вони захопили у полон австро-угорську охорону порту. Після артилерійського обстрілу страйкарі розсіялись по місту, частина була заарештована.
Усього було заарештовано 150 людей. Їх віддано до військово-польового суду, кожний десятий був розстріляний. Вирок приведено до виконання у присутності решти заарештованих за містом поблизу кладовища. Точна кількість загиблих у ході сутичок не встановлена.
Наслідки
ред.На місто була накладена контрибуція у сумі 270 тисяч рублів. Міська дума ухвалила рішення про стягнення з кожного дорослого мешканця по 10 крб. Гроші надходили повільно і управа змушена була взяти кредит у банку, щоб заплатити контрибуцію. Австро-угорські війська вже залишили Маріуполь, а міська управа не погасила кредит. Певною компенсацією стали залишені австрійцями при від'їзді понад тисячу пудів пшеничного борошна, 317 пудів житнього, 400 пудів висівок та інші харчові продукти.
Трактування
ред.У радянський час цей страйк трактувався як «збройне повстання робітників Маріупольського порту проти австро-німецьких окупантів».
Пам'ять
ред.Меморіальна дошка на будинку школи № 31 - Маріуполь, вул.Інтернаціональна, 19
Пам'ятник з написом «Здесь лежат расстрелянные интервентами работники порта – активные участники вооруженного восстания против немецко-австрийских оккупантов 23-24 июля 1918 года», відкритий 5 листопада 1960 р.
Джерела
ред.- • Пиріг Р. Я. Донбас у складі Української гетьманської держави (травень-листопад 1918 року) / Р. Я. Пиріг; Національна академія наук України, Інститут історії України. — Київ: [б. в.], 2014. — 41 с. — (Студії з регіональної історії: степова Україна)
- • http://old-mariupol.com.ua/1918-god-mariupol-v-revolyucionnom-vixre-10/
- • http://old-mariupol.com.ua/iyulskoe-vosstanie-v-mariupole/
- • Гражданская война на Украине. 1918—1920 : сб. док. и материалов: в 3 т., 4 кн. / редкол.: С. М. Короливский (отв. ред.) [и др.] ; Арх. упр. при Совете министров УССР, Центр. гос. арх. Окт. революции и социалист. стр-ва УССР, Ин-т истории АН УССР. — Киев: Наук. думка, 1967. Т. 1, кн. 1 : Освободительная война украинского народа против немецко-австрийских оккупантов. Разгром буржуазно-националистической Директории / под ред. И. К. Рыбалки; видавництво Наукова думка (Київ). — 1967. С. 243—245.