Стехов Сергій Трохимович

Сергій Трохимович Стехов (вересень 1898(1898), слобідка Госпітальна біля міста Георгіївська Терської області, тепер Ставропольського краю, Росія — червень 1994, Москва) — радянський діяч органів державної безпеки.

Стехов Сергій Трохимович
Народився	вересень 1898 або 1898 слобідка Госпітальна біля міста Георгіївська Терської області, тепер село Краснокумське Ставропольського краю
Помер	червень 1994 місто Москва
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Військове звання	полковник
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині робітника у вересні 1898 року. У березні 1913 — жовтні 1914 р. — чорнороб на цегельних заводах у Георгіївську. У 1914 — 1915 р. — учень Георгіївського вищого початкового училища. У вересні 1915 — жовтні 1918 р. — телеграфіст і член колегії поштово-телеграфної контори у місті Георгіївську.

Член РКП(б) з жовтня 1918 року.

У жовтні 1918 — березні 1919 р. — телеграфіст Реввійськради 11-ї радянської армії у Георгіївську, Прохладній, Владикавказі. У березні 1919 року засуджений владою генерала Денікіна до тюремного ув'язнення. У березні 1919 — березні 1920 р. — ув'язнений у тюрмах Георгіївська, П'ятигорська.

У березні 1920 — березні 1921 р. — політичний контролер Політбюро ЧК при поштово-телеграфній конторі у місті Георгіївську. У березні 1921 — травні 1923 р. — член правління союзу зв'язку, завідувач губернським відділом зв'язку у Георгіївську та П'ятигорську.

У травні 1923 — серпні 1925 р. — курсант вищих 2-х річних адміністративно-господарських курсів Наркомату зв'язку у Москві. У серпні 1925 — січні 1927 р. — завідувач підвідділом експлуатації Наркомату зв'язку СРСР.

У січні 1927 — листопаді 1928 р. — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Костянтинівського районного комітету КП(б) України.

У листопаді 1928 — січні 1930 р. — інспектор Наркомату зв'язку СРСР. У січні — серпні 1930 р. — слухач однорічних курсів начальників управління зв'язку СРСР у Москві. У серпні 1930 — серпні 1931 р. — завідувач групою планування Наркомату зв'язку СРСР.

У серпні 1931 — лютому 1932 р. — уповноважений по хлібозаготівлях, завідувач організаційного відділу Пресновського районного комітету ВКП(б) Казакської РСР.

У лютому — грудні 1932 р. — завідувач Центральним бюро по реконструкції Наркомату зв'язку СРСР. У грудні 1932 — грудні 1933 р. — начальник Управління зв'язку по Північно-Кавказькому краю. У січні 1934 — квітні 1935 р. — начальник Управління Московського міського зв'язку. У квітні 1935 — квітні 1936 р. — начальник інспекції Західно-Сибірського крайового управління зв'язку у місті Новосибірську.

У квітні 1936 — січні 1939 р. — заступник редактора «Крестьянской газеты» («Сельская жизнь»), Москва.

У січні 1939 — грудні 1940 р. — старший інструктор політвідділу 2-го спецвідділу НКВС СРСР. У грудні 1940 — квітні 1941 р. — старший оперуповноважений 1-го відділення 2-го спецвідділу НКВС СРСР. У квітні — липні 1941 р. — заступник секретаря парткому 2-го спецвідділу НКДБ СРСР. У липні 1941 р. — уповноважений НКВС СРСР по будівництву оборонних споруд Західного фронту.

У липні 1941 — червні 1942 р. — військовий комісар 2-го мотострілецького полку бригади Особливого призначення НКВС СРСР, Західний фронт. У червні 1942 — квітні 1944 р. — комісар спеціального партизанського загону НКВС «Победители», який діяв на території Західної України. У квітні — вересні 1944 р. — заступник начальника відділення 4-го управління НКДБ СРСР.

У вересні 1944 — 1947 р. — секретар партійного комітету Управління НКДБ-МДБ УРСР по Дрогобицькій області. У жовтні 1944 — жовтні 1945 р. — начальник 4-го відділу Управління НКДБ УРСР по Дрогобицькій області. У жовтні 1945 — 1946 р. — начальник 1-го відділу Управління НКДБ УРСР по Дрогобицькій області. У 1946 — квітні 1947 р. — начальник 4-го відділу Управління МДБ УРСР по Дрогобицькій області. У квітні 1947 — травні 1951 р. — начальник відділу «2-Н» Управління МДБ УРСР по Дрогобицькій області. У квітні 1947 — квітні 1952 р. — заступник начальника Управління МДБ УРСР по Дрогобицькій області.

28 квітня 1952 — 19 березня 1953 р. — начальник Управління МДБ УРСР по Дрогобицькій області. 19 березня — 11 червня 1953 р. — начальник Управління МВС УРСР по Дрогобицькій області. У червні — вересні 1953 р. — у розпорядженні управління кадрів МВС Української РСР.

21 вересня 1953 — 15 червня 1954 р. — начальник Управління МВС УРСР по Вінницькій області. 15 червня 1954 — 31 січня 1957 р. — начальник Управління КДБ УРСР по Вінницькій області. З 1957 р. — пенсіонер в місті Москві.

Звання

• лейтенант держбезпеки (23.04.1940)
• старший лейтенант держбезпеки (16.04.1942)
• полковник

Нагороди

• орден Леніна (26.12.1943)
• орден Жовтневої Революції (27.09.1978)
• орден Дружби народів (27.09.1988)
• орден Червоного Прапора (29.10.1948)
• орден Червоної Зірки (5.11.1954)
• шість медалей

Джерела

• Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности, 1941–1954 : справочник. — Москва, 2010
• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991