Стефан (Романовський)

Архієпископ Стефан (Симон Романовський; 1 (12) липня 1777(17770712)  — 4 (16) грудня 1841) — український релігійний діяч часів Російської імперії. Ректор Подільської духовної семінарії. В Україні був єпископом Волинським та Житомирським (1813 —1828)

Архієпископ Стефан
Stefan Romanowski biskup.jpg
Єпископ Вологодський та Великоусюжський
24 листопада 1828 — 1 березня 1841
Попередник: Мойсей (Богданов-Платонов-Антипов)
Наступник: Інокентій (Борисов)
Єпископ Волинський та Житомирський
14 вересня 1813 — 24 листопада 1828
Попередник: Даниїл (Натток-Михайловський)
Наступник: Амвросій Морєв
 
Альма-матер: Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Сімеон Романовський
Народження: 1 (12) липня 1777(1777-07-12)
Чечельник, Подільська губернія.
Смерть: 4 (16) грудня 1841(1841-12-16) (64 роки)
Астрахань
Чернецтво: 21 листопада 1801
Єп. хіротонія: 14 вересня 1813

Нагороди:

орден Святої Анни I ступеня

Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), архієпископ Астраханський та Кавказький РПЦ (1841), єпископ Вологодський та Великоустюжський РПЦ (1828–1841).

ЖиттєписРедагувати

Народився на території Речі Посполитої. Син греко-католицького протоієрея містечка Чечельник Подільської губернії. Початкову освіту отримав вдома.

1791  — поступив до Київської духовної академії на Гетьманщині. По закінченню стає вчителем у Подільській духовній семінарії, організованій після окупації Речі Посполитої.

21 листопада 1801  — пострижений в чернецтво, продовжуючи вчителювати, а потім став префектом тієї ж семінарії.

25 березня 1809  — зведений в сан архімандрита і у тому ж році призначений ректором Подільської семінарії.

14 вересня 1813  — хіротонія в єпископа Волинського та Житомирського.

1821  — після пожежі Острозького монастиря, єпископ Стефан обрав Ганнопіль своїм місцеперебуванням і переніс туди духовну православну семінарію.

Еміграція до МосковщиниРедагувати

24 листопада 1828  — єпископ Вологодський та Великоустюжський.

1 березня 1841 — архієпископ Астраханський та Кавказький.

До Астрахані прибув 10 липня того ж року хворим, вже не міг займатися єпархіальними справами.

Помер в ніч на 4 грудня 1841. Похований у нижньому Успенському соборі Астрахані.

ПосиланняРедагувати