Стефанос Драгуміс (грец. Στέφανος Δραγούμης; 1842 — 17 вересня 1923) — грецький суддя, письменник та прем'єр-міністр. Був батьком Іона Драгуміса.

Стефанос Драгуміс
грец. Στέφανος Δραγούμης
Стефанос Драгуміс
Стефанос Драгуміс
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Греції
18 січня — 6 жовтня 1910 року
Попередник: Кіріякуліс Мавроміхаліс
Наступник: Елефтеріос Венізелос
 
Народження: 1842[1][2][…]
Афіни, Греція
Смерть: 17 вересня 1923(1923-09-17)[1][2]
Афіни, Греція
Країна: Греція
Релігія: православ'я
Освіта: Афінський національний університет імені Каподистрії і Паризький університет
Рід: Dragoumi familyd
Батько: Nikólaos Dragoúmisd
Шлюб: Elisavet Kontogiannakid[4]
Діти: Іон Драгуміс, Philippos Dragoúmisd, Natalia Dragoumisd, Alexandros Dragoumisd, Nikolaos S. Dragoumisd, Alexandra Dragoumid і Marika Dragoumid
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Драгуміс був одним із трьох прем'єр-міністрів у грецькій історії, хто мав македонське походження.

Життєпис ред.

Його дід, Маркос Драгуміс (17701854) був членом Філікі Етерія (18141821). Стефанос народився в Афінах 1842 року.

Обіймав посаду генерального секретаря міністерства юстиції та був дуже активним політиком. Згодом був обраний до лав парламенту, а також займав пости міністра закордонних справ, юстиції та внутрішніх справ. 1904 року заснував в Афінах Македонський комітет.

1910 року, після виходу Кіріякуліса Мавроміхаліса у відставку з посту глави уряду, Драгуміса було призначено його наступником в рамках реформи уряду з боку Військової ліги. У той же час із Криту прибув Елефтеріос Венізелос. У березні парламент вирішив скликати Установчі збори для перегляду конституції. Кабінет Драгуміса виконав свою подвійну місію: забезпечив помірковані реформи та завершив свою законодавчу програму.[5] У вересні Венізелос, спираючись на підтримку народу й масові демонстрації, створив власну політичну силу. Король Георг доручив Венізелосу сформувати уряд і прийняв відставку Драгуміса.

За часів Балканських війн обіймав пост генерал-губернатора Криту, а пізніше (червень 1913) — Македонії. Під час Національного розколу пристав на бік анти-венізелістів, роялістської фракції. 1915 був знову обраний до складу парламенту. Венізелісти бойкотували ті вибори. В результаті Драгуміс посів пост міністра фінансів в урядах Заіміса та Скулудіса. 1917 втратив свою посаду, коли Венізелоса було обрано до парламенту. 1920 року знову був обраний до лав грецького парламенту.

Примітки ред.

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #14121838X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б ISNI — 2012.
  3. Faceted Application of Subject Terminology
  4. https://www.ascsa.edu.gr/index.php/archives/stephanos-dragoumis-biography
  5. Фонд національних досліджень ім. Венізелоса. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 9 грудня 2013.