Вікіпедія

Стереотипи німців

Стереотипи німців — реальні чи вигадані характеристики німецького народу, що використовують люди, які бачать німецький народ як єдину та однорідну групу.[2][3]

Під час Першої світової війни німців характеризували як диких гунів. Це сталося після виступу кайзера під час боксерського повстання.[1]

Стереотипи серед німців ред.

Існують стереотипи західних німців, вессів, особливо «Besserwisser» (людей, які завжди знають все краще), та східних німців оссів.[4]

Позитивні стереотипи ред.

Надзвичайно пунктуальні люди ред.

Згідно зі стереотипом, у Німеччині все відбувається строго за розкладом, німці не терплять запізнення з будь-якого приводу і пишаються своєю пунктуальністю[5][6]. Частково цьому сприяв схожий імідж німецької трудової етики, який сприймали американські військовослужбовці у післявоєнний період: «Багато західних німців серйозно ставляться до своїх обов'язків, дотримуються свого розкладу та не люблять багато перерв на чай чи каву». Німецька залізнична система, яка час від часу затримується, була позбавлена цього стереотипу[7][неякісне джерело]. Пунктуальність і дисциплінованість німців була висміяна у газеті The Guardian[8].

Любов до порядку ред.

Любов до порядку, організації та планування є стереотипом німецької культури. Вважається, що в Німеччині існує велика кількість правил (наприклад, тролі, що займаються авторським правом, часто є виходцями Німеччини), і вважають, що німці із задоволенням їх дотримуються[9]. У романі Джерома К. Джерома «Троє на бумелі» висміюється сприйняте німецьке прагнення до правил і пристрасть у їх дотриманні; упорядковане життя німецького народу детально розглядається в цьому романі[10][неякісне джерело].

Негативні стереотипи ред.

Без балачок ред.

Більшість людей думають, що німці всі прямолінійні та недипломатичні. Предмет розмов більшості іноземців це нездатність німців вести світську розмову та їхню неромантичність[11][неякісне джерело].

Нацизм ред.

Щодо Німеччини, яка вчинила Голокост і розпочала Другу світову війну, німців часто сприймають як нацистів[12]. Цей стереотип, хоч і рідко зустрічається та зберігається донині. Після війни до німців часто ставилися з презирством, оскільки інші європейці звинувачували їх у нацистських злочинах. Німці, які перебували за кордоном, особливо в 1950-х і 1960-х роках, не рідко були предметом ображеня з боку місцевих жителів та іноземців, які, можливо, втратили свої сім'ї або друзів під час тих звірств[13]. Сьогодні в Європі та в усьому світі (особливо в країнах, які воювали проти Осі) німці можуть бути ображені людьми похилого віку, які ще живі, та пережити звірства, вчинені нацистськими німцями, під час Другої світової війни. Це викликало суперечки для багатьох німців, спричинивши численні дискусії та суперечки серед науковців і політиків у післявоєнній Західній Німеччині (наприклад, «Historikerstreit» [аргумент істориків] у 1980-х роках) і після Возз'єднання. Дискусія в основному йшла про роль, яку має відігравати об'єднана Німеччина у світі та Європі. Роман Бернарда Шлінка «Читець» розповідає про те, як повоєнні німці вирішували це питання.

Без почуття гумору ред.

Німці часто сприймаються як жорсткі та позбавлені гумору[14][15][8]. Існує багато згадок у популярної культурі про відсутність гумору в Німеччині, яскравим прикладом є епізод Funnybot з South Park. Едвард Т. Холл, американський соціолог і міжкультурний експерт, визначив певні виміри для пояснення культурних відмінностей. Він, зокрема, зазначив, що німці, як правило, люди, орієнтовані на досягнення цілі, тоді як, наприклад, французи, загалом віддають перевагу особистим стосункам[16].

Ставлення конкретних країн ред.

 
Персонаж Федеріко фон Пілзенер, створений Педро Суберкасо та показаний у чилійському коміксі 1906 та 1907 років, заснований на стереотипах німців.

Британські таблоїди часто зображують німців негативно[17][18][19][20][21][22][23][24].

Під час грецької боргової кризи Німеччина стала загальним об'єктом критики як жорстока та непоступлива[25].

У Росії стереотип про зовнішню серйозність німців є основою для подальшого уявлення про те, що вони холодні і неромантичні люди. Доброзичливості пересічного німця можуть не помітити туристи, які можуть помітити лише небажання мати справу з абсолютно незнайомими людьми[26][неякісне джерело]. Росіяни, з іншого боку, також мають позитивний стереотип німців через те, що вони серйозні та пунктуальні, а також гарні підприємці, що служить для росіян натхненням для розвитку[27].

Сполучені Штати мають неоднозначне ставлення до Німеччини, зокрема фільми про Другу світову війну зазвичай зосереджуються на німцях, а не на японцях чи італійцях[28][29][30][31]. З 1930-х років і до наших днів Голлівуд все ще зображує та використовує німецьких нацистів як лиходіїв у таких фільмах, як Перший месник, Брудна дюжина, Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега, Ракетчик та Безславні виродки[32].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Andreas Musolff (January 2018), The afterlife of an infamous gaffe : Wilhelm II's 'Hun speech' of 1900 and the anti-German Hun stereotype during World War I in British and German popular memory (PDF), Pragmatics and Society, 9 (1): 75—90, doi:10.1075/ps.16026.mus
  2. ↑ The myth of the humourless German. BBC News. 26 травня 2013. Процитовано 4 березня 2019.
  3. ↑ Bertolette, William (2004). German stereotypes in British magazines prior to World War I (MA thesis). Louisiana State University. doi:10.31390/gradschool_theses.2740. S2CID 149288518. Процитовано 11 квітня 2019.
  4. ↑ Typically Ossi -- Typically Wessi. DW.COM. 5 січня 2009. Процитовано 4 березня 2019.
  5. ↑ Taylor, Paul (25 липня 2017). The dishonest Germans. POLITICO. Процитовано 12 квітня 2019.
  6. ↑ Zudeick, Peter (9 грудня 2012). Germans and punctuality. dw.com. Процитовано 16 вересня 2016.
  7. ↑ Michelle (20 грудня 2012). German Stereotypes…truths! lies! and more!. Confessedtravelholic.com. Процитовано 15 вересня 2016.
  8. ↑ а б Erlinger, Rainer (27 січня 2012). German stereotypes: Don't mention the towels. The Guardian. Süddeutsche Zeitung. Процитовано 15 вересня 2016.
  9. ↑ Zudeick, Peter (19 листопада 2012). Order makes Germans' world go round. dw.com. Процитовано 16 вересня 2016.
  10. ↑ Simon T (5 грудня 2012). Three Men on the Bummel – Jerome K. Jerome. Stuckinabook.com. Процитовано 15 вересня 2016.
  11. ↑ Schäferhoff, Nick (9 листопада 2014). 9 German Stereotypes That Are Straight Up True. Fluentu.com. Процитовано 15 вересня 2016.
  12. ↑ Heyer, Julia Amalia; Batzoglou, Ferry (29 лютого 2012). When in Doubt, Call Them Nazis: Ugly Stereotypes of Germany Resurface in Greece. Der Spiegel. Процитовано 11 квітня 2019 — через Spiegel Online.
  13. ↑ Opinion: This is why Germany needs a new, enlightened patriotism. The Independent. 2 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 травня 2022.
  14. ↑ Bennhold, Katrin (23 грудня 2014). A German Comedian in London: Working Out the War in Punch Lines. The New York Times. Процитовано 12 квітня 2019.
  15. ↑ McPherson, Amy. Why people think Germans aren't funny. www.bbc.com. Процитовано 12 квітня 2019.
  16. ↑ Catherine (15 грудня 2015). Seriously, do Germans have a sense of humor?. Процитовано 4 березня 2019.
  17. ↑ Very British. A German Point of View.
  18. ↑ Harding, Luke (2006). THE PERCEPTION OF GERMANY IN THE UK MEDIA (PDF). reutersinstitute.politics.ox.ac.uk.
  19. ↑ Vonberg, Judith (2017). 'Mirrors of Ourselves': Fictional depictions of Germans and Britons in British and German popular culture 1945-1965 (PDF). ueaeprints.uea.ac.uk.
  20. ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2016. Процитовано 12 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. ↑ Rieger, Bernhard (1 жовтня 2009). The 'Good German' Goes Global: the Volkswagen Beetle as an Icon in the Federal Republic. History Workshop Journal. 68 (1): 3—26. doi:10.1093/hwj/dbp010.
  22. ↑ Drostew, Christiane (2014). WOMEN ARCHITECTS IN WEST AND EAST BERLIN1949-1969:RECONSTRUCTING THE DIFFERENCE (PDF).
  23. ↑ Geyer, Ms Florian; Guild, Professor Elspeth (28 березня 2013). Security versus Justice?: Police and Judicial Cooperation in the European Union. Ashgate Publishing, Ltd. ISBN 9781409498735. Процитовано 12 квітня 2019 — через Google Books.
  24. ↑ Depicting the enemy. The British Library. Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  25. ↑ Don't Blame Germany for Greece's Debt Crisis. Time. Процитовано 12 квітня 2019.
  26. ↑ Olga (27 березня 2015). 8 False German Stereotypes. The Russian Abroad. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
  27. ↑ Þórðarson, Bjarki (2016). Germany and Russia–Friends or Foes (PDF). skemman.is. Процитовано 8 лютого 2021.
  28. ↑ Little, Becky. When German Immigrants Were America's Undesirables. HISTORY. Процитовано 12 квітня 2019.
  29. ↑ What Hollywood movies do to perpetuate racial stereotypes. DW.COM. 21 лютого 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  30. ↑ Wilde, Annett; Diekman, Amanda B. (1 червня 2005). Cross-Cultural Similarities and Differences in Dynamic Stereotypes: A Comparison Between Germany and the United States. Psychology of Women Quarterly. 29 (2): 188—196. doi:10.1111/j.1471-6402.2005.00181.x. S2CID 144039988.
  31. ↑ Risen, Clay (28 серпня 2009). Beer Battle: America vs. Germany. The Atlantic. Процитовано 12 квітня 2019.
  32. ↑ Snyder, Eleanor Barkhorn, Spencer Kornhaber, Daniel D. (26 липня 2011). Nazis as Movie Villains: The Evolution of a Cliche. The Atlantic.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стереотипи_німців&oldid=41825752