Вікіпедія

Івахів Степан Петрович

політик
(Перенаправлено з Степан Івахів)

Степа́н Петро́вич Іва́хів (нар. 24 січня 1968 с. Андріївка, Буський район, Львівська обл.) — український підприємець, політик, співвласник ФПГ «Континіум» та мережі автозаправок WOG. Народний депутат VII, VIII та IX скликань. Входить до рейтингу 100 найбагатших людей України. Перший заступник голови комітету з питань екологічної політики у ВРУ IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[2].

Степа́н Петро́вич Іва́хів
Народився24 січня 1968(1968-01-24) (56 років)
СРСР СРСР Україна Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьполітик
Alma materНУВГП
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України IX скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України і народний депутат України
Партіябезпартійний
Народний депутат України Україна
7-го скликання
Позафракційний 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
Позафракційний 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
9-го скликання
Позафракційний 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івахів.

Життєпис

ред.

Народився 24 січня 1968 року в с. Андріївка Буського району Львівської області.

У 1992 році закінчив Рівненський інститут водного господарства.

Бізнес

ред.

Засновник та співвласник ФПГ «Континіум».

Станом на 2019 рік статки Івахіва оцінюються в 93 млн дол.[3]

Політична діяльність

ред.

У 2010 році обраний депутатом Волинської обласної ради по багатомандатному виборчому округу за виборчим списком Волинської обласної організації Партії регіонів. Член постійної комісії з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій.[4]

На парламентських виборах 2012 кандидував до парламенту як самовисуванець по одномандатному виборчому округу #21 (м. Ковель, Ковельський, Ратнівський, Старовижівський, Шацький райони) і переміг, отримавши понад 37 % голосів і випередивши на менш як один відсоток кандидата від ВО Батьківщина Ігора Гузя[5].

1 листопада 2018 був внесений у санкційний список РФ.

З 29 серпня 2019 року вступив до фракції «За майбутнє» у ВРУ. 2 червня 2020 групу перейменували на партію «За майбутнє», з чим був пов'язаний вихід та перехід у нову групу.[6]

З 29 серпня 2019 року, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.[7] З 19 листопада 2019 року, член групи з міжпарламентських зв'язків з Чехією.[8] З 18 грудня 2019 року, член групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Швеція[9]. З 18 грудня 2019 року член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Словенія[10]. З 15 жовтня 2019 року член групи з міжпарламентських зв'язків з Канадою[11].

З 2023 року не відвідує засідання ВРУ як депутат.[12]

Критика

ред.

Згідно з аналітикою руху Чесно, фірма Івахіва заробляє на «зеленому» тарифі[13].

Прогульник засідань комітету у Верховній Раді VIII скликання. Займався неособистісним голосуванням[14]. Фігурант антикорупційного розслідування щодо політичної корупції. Голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року[15][16].

Займався підкупом виборців[17][18]. Зокрема благодійний фонд «Патріоти Волині» самовисуванця Степана Івахіва подарував плед та різну побутову техніку переможцям номінацій під час святкування Дня села Ростань Шацького району Волинської області[18][18]. За інформацією Громадянської мережі «Опора», стало відомо, що у вересні 2014 року, напередодні виборів у парламент, у місті Ковель в коридорі загальноосвітньої школи № 12 розмістили подарунковий сертифікат від кандидата в народні депутати Степана Івахіва на будівництво стадіону біля цього навчального закладу[19].

Декларації

ред.

У 2018 задекларував 13 офшорних компаній.[20]

Скандали

ред.

На Виборах до Верховної Ради 2014 були зафіксовані факти непрямого підкупу виборців через благодійний фонд «Патріот Волині».[21]

16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони, які обмежували свободу та Конституцію України.[22]

Сім'я

ред.

Одружений, виховує троє дітей: дві дочки і син.

Примітки

ред.
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  3. ↑ Івахів Степан Петрович - биография, досье, компромат, рейтинг, новости - Досьє - Останні новини - Forbes Україна. forbes.net.ua. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  4. ↑ http://deputat.volyn.ua/dep/detoptat/36/ [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.] Твій народний депутат
  5. ↑ http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/WP040?PT001F01=900&pf7331=21 [Архівовано 7 січня 2015 у Wayback Machine.] Результати виборів у 21му виборчому окрузі на виборах до Верховної Ради України 2012 року
  6. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  7. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  8. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 22 серпня 2021.
  9. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  10. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  11. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 22 серпня 2021.
  12. ↑ "Не до душі": два нардепи вже понад рік не ходять на засідання Верховної Ради. 24 Канал (укр.). 30 квітня 2024. Процитовано 30 квітня 2024.
  13. ↑ Зелене лобі: які політики заробляють на "зеленому" тарифі. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  14. ↑ ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  15. ↑ Більше п’яти без відома міліції не їздити - Рада обмежила права протестувальників. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  16. ↑ 133 «голосувальники за диктатуру» знову балотуються до парламенту (ОНОВЛЕНО). www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  17. ↑ 20 мільйонів Палиці та благодійні фонди: “гречка” від волинських політиків в умовах пандемії. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  18. ↑ а б в Подарунки, привітання, дискотеки: на Волині активізувалась робота фондів чинних нардепів та кандидатів. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  19. ↑ На Волині у школі вивісили сертифікат на півтора мільйона від кандидата в депутати. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  20. ↑ Декларації: Івахів Степан Петрович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  21. ↑ На Волині кандидат у народні депутати використовує діяльність благодійного фонду для агітації. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - вибори в Украине - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  22. ↑ Ивахив Степан Петрович // Новости Facenews [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

ред.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Івахів Степан Петрович


  Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Івахів_Степан_Петрович&oldid=42998511