Стенфордська тарілка (англ. Stanford Dish) — 46-метрова параболічна радіоантена біля Стенфорда у США, побудована SRI International в 1961 році. Використовується для зв'язку з космічними апаратами та радіоастрономічних спостережень. Розташована серед пагорбів з красивими краєвидами, поруч проходить популярна туристична стежка.

Стенфордська тарілка
РозташуванняКаліфорнія
Координати37°24′29″ пн. ш. 122°10′44″ зх. д. / 37.40830000002777211° пн. ш. 122.17900000002778427° зх. д. / 37.40830000002777211; -122.17900000002778427
ОрганізаціяSRI International
Стиль телескопарадіотелескоп
Вебсайтdish.stanford.edu(англ.)
Мапа
CMNS: Стенфордська тарілка у Вікісховищі

Історія

ред.
 
Стенфордська тарілка рано вранці

Антена була побудована в 1961 році Стенфордським науково-дослідним інститутом (нині SRI International). Вартість будівництва склала 4,5 мільйона доларів США і була профінансована Повітряними силами США[1]. У 1960-х роках антену використовували, щоб отримати інформацію про радянські радіолокаційні установки шляхом виявлення радіосигналів, що відбиваються від Місяця[2].

Пізніше антену використовували для зв'язку із супутниками та космічними кораблями. Завдяки унікальному радіозв'язку бістатичного діапазону, де передавач і приймач є окремими блоками, потужна радарна антена добре підходила для зв'язку з космічними кораблями в регіонах, де звичайні радіосигнали можуть бути порушені[3].

У якийсь момент Стенфордська тарілка передавала сигнали космічним кораблям «Вояджер», відправленим у зовнішні частини Сонячної системи[4]. У 1982 році її використовували для порятунку радіоаматорського супутника UoSAT-1[en][5].

Сьогодення

ред.

Антена досі активно використовується в наукових цілях[6]. Вона належить уряду США і управляється SRI International. Вона служить для керування космічними апаратами, а також для радіоастрономічних спостережень[7].

Рекреаційний маршрут

ред.
 
Стенфордська тарілка серед холмів

В околицях Стенфордської тарілки проходить популярна рекреаційна стежка довжиною 3,5 милі (5,6 км), яку щодня відвідує в середньому 1500—1800 людей[8]. Стежка навколо антени відома своїми пагорбами та красивими краєвидами, які в ясний день простягаються до Сан-Хосе, Сан-Франциско та Іст-Бей. Стенфордський біговий клуб проводить щорічні перегони Dish Race, які слідують рекреаційною стежкою по петлі довжиною 3,25 милі (5,2 км)[9].

Стенфорд здає землю навколо радіоантени в оренду фермерам, які розводять корів. Станом на червень 2018 року на території Стенфордської тарілки паслися 360 корів[10].

Примітки

ред.
  1. Radar Dish Erected on SU Campus. The Stanford Daily. Т. 140, № 7. 2 жовтня 1961. с. 1. Процитовано 4 грудня 2019.
  2. Eliot, Frank. Moon Bounce Elint. CIA. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 25 березня 2019. (Also available as scanned PDF)
  3. Tuchinsky, Evan. Stanford Golf Course: A Historical Tour. Архів оригіналу за 10 березня 2007. Процитовано 4 грудня 2019.
  4. Voyager: The Grand Tour of Big Science. NASA. Процитовано 20 червня 2015.
  5. Hora, Reenita Malhotra (5 листопада 2019). Tech History: The Story Behind Stanford's Satellite Dish Hiking Trail in Palo Alto. Medium (англ.). Процитовано 15 травня 2020.
  6. Welcome to the Stanford Dish. Stanford University. Процитовано 26 травня 2014.
  7. Dish Radio Antenna. SRI International. Процитовано 27 грудня 2019.
  8. Kim, Ryan (29 квітня 2004). Stanford University / Mountain lion attack jolts horse country / Dish Trail users still jog and hike -- but are wary. SFGate. Процитовано 25 березня 2019.
  9. "The Dish Run". Процитовано 16 серпня 2022.
  10. Farm Report: At Last Count: 360. Stanford Magazine. № May 2018.

Посилання

ред.