Стеліт

Стелі́т (англ. Stellite^® — фірмова назва, від лат. stella — зірка) — загальна назва високовуглецевих ливарних твердих сплавів на основі кобальту (Со), чи нікелю (Ni), чи заліза (Fe), що відзначаються підвищеною твердістю 370…475 HV (оскільки містять багато карбідів), високим опором зношуванню, корозії^[1] а також здатністю працювати при високих темепературах (до 950 °C). Сплав було створено Елвудом Гейнсом (англ. Elwood Haynes) у 1907 році.

Хімічний склад сплаву

Хімічний склад (мас. %) сплавів ПР-В3К ПР-В3К-Р та ПР-С27 за ГОСТ 21449-75 (матеріал поставляється у вигляді прутків діаметром 4, 5, 6 та 8 мм і довжиною 300; 350; 400; 450 та 500 мм)^[2] для наплавки та інших видів стелітів.

Марка	Co (основа)	Cr	W	Fe	C	Si	Mn	Ni	Mo	Sb	S	P
ПР-С27	—	25,0…28,0	0,2…0,4	~64 (основа)	3,3…4,5	1,0…2,0	1,0…1,5	1,5…2,0	0,08…0,12	—	0,07	0,06
ПР-В3К	~ 59	28,0…32,0	4,0…5,0	2,0	1,0…1,3	2,0…2,7	—	0,5…2,0	—	—	0,07	0,03
ПР-В3К-Р	~ 58	28,0…32,0	7,0…11,0	3,0	1,6…2,0	1,2…1,5	0,3…0,6	0,1…2,0	—	0,02…0,1	0,07	0,03
ВК2	47…53	27…33	13…17	2,0	1,8…2,5	1…2	1,0…1,5	2…3
ВК3	58…62	28…32	4…5	2,0	1,0…1,5	2,5…2,8		2…3
КВ5Х30	58…62	28…32	4,5-5	2…4	1,0…1,5	1…2		1…2
Stellite 1	~ 48	33,0	13,0	< 2,5	2,45	1,0	1,0	< 2,5
Stellite 3	~ 48	30,0	13,0	< 3,0	2,45	1,0	1,0	< 2,5
Stellite 4	~ 48	30,0	14,0	< 3,0	1,0	1,0	1,08	< 2,0
Stellite 6	~ 58	28,0	4,5	< 3,0	1,2	1,1	1,0	< 3,0
Stellite 12	~ 53	29,5	8,5	< 2,5	1,4…1,85	1,5	1,0	< 3,0
Stellite 21	~ 59	27,0	—	< 3,0	0,25	1,5	1,0	2,5	5,5
SP1040	~ 48	31,5	17,0	< 1,0	2,0	1,0
SP1126	~ 53	24,5	13,5	< 3,0	1,8	< 1,6		1,5	1,0
Tribaloy T-400	~ 57	8,5	—	< 1,5	< 0,08	2,6		< 1,5	29,0

Використання

Тверді сплави ПР-В3К і ПР-В3К-Р дозволяють отримувати щільні і бездефектні наплавлення на лезах різальних інструментів. Твердість наплавленого шару становить для ПР-В3К — HRC 40; ПР-В3К-Р — HRC 45,9. Вони мають коефіцієнт лінійного розширення близький до сталей 9ХФ та 9ХФМ, і тому після наплавлення на лезах не виникають внутрішні напруження. Крім того, стеліти ПР-В3К-Р і ПР-В3К добре заточуються, мають високу зносостійкість в умовах впливу високих температур, механічних навантажень та хімічного середовища. Гранична температура нагрівання наплавлення із стеліту ПР-В3К-Р — 800 °C, а ПР-В3К — 750 °C.

Стеліт або наплавляється на робочу поверхню деталей (сідла клапанів, лопатки газових турбін, зуби дискових та стрічкових пилок тощо), або застосовується у вигляді готових виливків, які перед використанням як інструменту піддаються шліфуванню. Є велика група стелітоподібних твердих сплавів, в яких кобальт замінений нікелем.

Сплав ПР-С27 на основі заліза^[3] використовується як наплавний матеріал для підвищення зносостійкості поверхонь деталей машин та інструментів, що працюють без змащення в умовах абразивного зносу, в тому числі при підвищених температурах. Сормайт значно дешевший від твердих сплавів на кобальтовій і нікелевій основі, але трохи поступається їм за експлуатаційними властивостями, головним чином при підвищених температурах. Виготовляється у вигляді прутків і порошків.

Див. також

Примітки

↑ Міжнародна інженерна енциклопедія. Термінологічний словник. Метали. II том. [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] / За ред. Б. О. Прусакова, М. С. Блантера, В. Я. Кершенбаума, В. О. Богуслаєва, С. Б. Бєлікова, А. Д. Коваля. МоторСіч, 2005. С.40
↑ ГОСТ 21449-75 Прутки для наплавки. Технические условия.
↑ Має назву «сормайт». Перший сплав такого типу розроблено у 30-х рр. 20 ст. металургами Сормовського заводу і закінчення «-айт» (англ. -ite), за аналогією із закінченням назви одного з подібних сплавів американського виробництва.

Посилання

Material Safety Data Sheet for stellite [Архівовано 20 грудня 2005 у Wayback Machine.], містяться таблиці складів різних стелітових сплавів. (англ.)
Вебсайт компанії «Deloro Stellite» [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] Міжнародна інженерна енциклопедія. Термінологічний словник. Метали. II том. [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] / За ред. Б. О. Прусакова, М. С. Блантера, В. Я. Кершенбаума, В. О. Богуслаєва, С. Б. Бєлікова, А. Д. Коваля. МоторСіч, 2005. С.40

[GOST21449-2] ГОСТ 21449-75 Прутки для наплавки. Технические условия.

[3] Має назву «сормайт». Перший сплав такого типу розроблено у 30-х рр. 20 ст. металургами Сормовського заводу і закінчення «-айт» (англ. -ite), за аналогією із закінченням назви одного з подібних сплавів американського виробництва.

[1]

[2]

[3]