Стела шулік (Стела царя Еанатума) — умовна назва переможної стели з вапняку з рельєфними зображеннями в кілька ярусів і написом. Є одним з найдавніших творів шумерів. Споруджена при Еаннатумі в XXV ст. до н. е. після розгрому ним Зузу — царя Опіса, і Уша — правителя міста Умми. Стела отримала свою назву від однієї зі сцен, яка зображує голови та кінцівки ворожих солдатів, які забирають голодні шуліки.

Стела шулік
Стела шулік (реконструкція)
Стела шулік (реконструкція)
Стела шулік (реконструкція)
31°37′00″ пн. ш. 46°09′00″ сх. д. / 31.616667000027778300364° пн. ш. 46.15000000002777369445539080° сх. д. / 31.616667000027778300364; 46.15000000002777369445539080Координати: 31°37′00″ пн. ш. 46°09′00″ сх. д. / 31.616667000027778300364° пн. ш. 46.15000000002777369445539080° сх. д. / 31.616667000027778300364; 46.15000000002777369445539080
КраїнаШумер
РозташуванняЛувр, Париж
Типскульптура[d] і стела
ВисотаВисота: 1,8 м.; Ширина: 1,3 м.; Товщина: 0,11 м. м
Матеріалвапняк
СтильМистецтво давньої Передньої Азії
Дата заснування2460-ті до н. е.

Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Відкриття

ред.

Стела знаходиться в зруйнованому стані. Перші три фрагменти були знайдені в ході розкопок на початку 1880-их під керівництвом французького археолога Ернеста де Сарзека в урочищі Тело (колишнє шумерське місто Гірсу), розташованому на північ від Басри, в межиріччі Тигру та Євфрату. Інші три фрагменти були відкриті під час розкопок 1888-1889-их років. Сьомий фрагмент, який вважається частиною Стели Шулік, був куплений Британським музеєм в антикварному магазині в 1898-му році. Британський музей два рази відкидав пропозицію Лувру передати сьомий фрагмент і лише в 1932-му році задовольнив це прохання. Тепер всі сім частин зберігаються в Луврі.

Опис

ред.

Стела мала вигляд монумента з вапняку з заокругленим верхом і рельєфами з обох сторін. Розміри: висота — 180 см; ширина — 130 см; товщина — 11 см.

Джерела

ред.

Посилання

ред.