Басра
Ба́сра (араб. البصرة; al-Baṣrah) — місто на південному сході Іраку, головний порт країни. Адміністративний центр мухафази Басра.
| Басра араб. البصرة | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
.jpg) | ||||
| Основні дані | ||||
| 30°30′ пн. ш. 47°49′ сх. д. / 30.500° пн. ш. 47.817° сх. д. | ||||
| Країна |
 Ірак | |||
| Регіон | Басра (мухафаза) | |||
| Столиця для | Басра (governorate of Iraq) | |||
| Засновано | 636 | |||
| Площа | 181 км² | |||
| Населення | 2 300 000 осіб | |||
| Висота НРМ | 5 м | |||
| Назва мешканців | англ. Basran, араб. بصري і араб. بصراوي | |||
| Міста-побратими | Баку[1][2], Детройт, Дубай, Венеція | |||
| Часовий пояс | UTC+3 | |||
| GeoNames | 99532 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | basra.gov.iq | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Басра Басра (Ірак) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Басра у Вікісховищі | ||||
Назва від арабського «басра» — «м'який білий камінь», могло бути дано за матеріалом споруд, але допускається також перенесення назви від іншого селища.
Клімат ред.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 35.6 °C (96 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 12.2 °С (54 °F).[3]
| Клімат Басри | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 26 | 30 | 33 | 40 | 47 | 47 | 50 | 48 | 47 | 45 | 37 | 30 | 50 |
| Середній максимум, °C | 16 | 20 | 25 | 31 | 36 | 40 | 42 | 41 | 40 | 34 | 26 | 19 | 31 |
| Середня температура, °C | 12 | 15 | 20 | 25 | 30 | 33 | 35 | 34 | 32 | 27 | 20 | 14 | 25 |
| Середній мінімум, °C | 7 | 10 | 13 | 19 | 24 | 27 | 28 | 27 | 25 | 20 | 13 | 10 | 18 |
| Абсолютний мінімум, °C | −1 | −2 | 1 | 6 | 12 | 20 | 20 | 20 | 17 | 7 | 1 | 0 | −2 |
| Норма опадів, мм | 30 | 10 | 10 | 10 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 20 | 30 | 150 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія ред.
Басра заснована в 636 халіфом Омаром як опорний пункт арабів в завойованій ними Месопотамії. У VIII–IX століттях один з найважливіших культурних і економічних центрів Халіфату. 1258 року розгромлена монголами. 1538 року захоплена турецьким султаном Сулейманом і увійшла до складу Османської імперії. 22 листопада 1914 року окупована англійськими військами, після Першої Світової війни увійшла до складу Іраку. У 1980–1987 роках сильно постраждала (особливо порт) від іранського артилерійського обстрілу в ході ірано-іракської війни.
Транспорт ред.
Є міжнародний аеропорт Бірбара. Місто є транспортним вузлом (залізничні і шосейні дороги).
Морський торговий порт Маргіл в середньому перебігу річки Шатт-ель-Араб (за 110 км від Перської затоки) доступний під час щоденних припливів для океанських судів (водотоннажністю до 12 тисяч тонн). Акваторія порту розтягнута на 140 км. Портове господарство включає порти: Ель-Маакіль, Умм-Каср, Фао, Ель-Амая, Рибний порт, Ель-Бакр, Ез-Зубайр, Ель-Маамар і Абу-ель-Хасиб. Нафтопровід Басра — Багдад (побудований в 1977 р.).
Економіка ред.
Центр добування і переробки нафти (нафтопереробний завод потужністю 3,5 млн тонн нафтопродуктів в рік, побудований в 1974 р., обробляє сировину, здобуту з розташованих неподалік нафтових родовищ Зубайр, Ратаві, Румайла). Хімічна (завод по виробництву азотних добрив потужністю 138 тисяч тонн сульфату амонію, 108 тисяч тонн сірчаної кислоти і 58 тисяч тонн сечовини в рік, побудований при технічному сприянні японської фірми «Міцубісі»; комплекс по виробництву поліетилену, полівінілхлориду і іншої продукції на базі попутного газу і продуктів нафтопереробки побудований за допомогою фірм США і Німеччини), текстильні підприємства (виробництво взуття, мотузок, канатів, шерстяних виробів), паперовий комбінат. Харчова промисловість (переробка фініків, виробництво спіртоводочних виробів). Судноверф. Ремесла. Університет заснований в 1967 р. на базі філіалу Багдадського університету. Декілька іноземних консульств. Крупний готель «International».
Архітектура ред.
Територія Басри розрізана численними каналами і живописними мостами через них (завдяки чому Басру часто називають «Венеція Сходу», «Південна Венеція»). Більшість кварталів потопають в зелені пальмових гаїв і фруктових садів. В кінці 1970-х рр. муніципалітет Басри здійснили ряд проектів з будівництву нових торгових центрів, готелів, мостів і парків, що привело до значного поліпшення міського господарства.
Багато міських будинків з декоративними балконами, що нависають над вулицями, закритими дерев'яними віконницями, є пам'ятниками архітектури кінця XIX—початку XX століття. Знамениті середньовічні криті базари. За 10 км від сучасного міста — руїни старої Басри (заснованої в 630-х рр.).
Уродженці ред.
- Кутайба бін Муслім (668—715) — арабський полководець часів Омеядського халіфату
- Башшар ібн Бурд (714—783) — арабський поет
- Анан бен Давид га-Насі (715—795) — юдейський богослов, засновник секти ананітів
- Аль-Халіль аль-Фарагіді (718—786) — одним із ранніх арабських лексикографів і філологів
- Аль-Джагіз (775—868) — арабський вчений, письменник, богослов.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Басра // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Басра |
|
Це незавершена стаття з географії Іраку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |