Старостенко Юрій Семенович
| Юрій Старостенко | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народився |
13 червня 1923 м. Забелишине, Білорусь | |||
| Помер |
1965 Київ, Україна | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | українська | |||
|
| ||||
Ю́рій Семе́нович Старосте́нко (*13 червня 1923, м. Забелишине, Білорусь — † 1965, Київ, Україна) — український дитячий письменник білоруського походження.
Біографія ред.
Народився Юрій Семенович Старостенко 13 червня 1923 року в місті Забєлишине в Білорусії. Батько його був фельдшером, а мати — медсестрою. Юрко мало не щодня навідувався до лісу, милувався його красою і непомітно для себе переймався глибокою любов'ю до рідної природи…[1]
1934 року родина Старостенків переїхала до нової столиці України — Києва. Краса зустріла його і тут. Скільки близького, спорідненого до білоруської природи побачив хлопець у цьому краї, і скільки нового, небаченого потрапило в око пильного природолюба! Тут закінчив Юрій десятирічку, якраз напередодні війни з гітлерівцями. Першим бажанням випускника було кинутись у бій з ворогом. Та замість фронту його направили разом з іншими ровесниками в Донецьку область на жнива. Працювали хлопці до знемоги і зібрали все, до останньої зернини.
Пізніше Юрію Старостенкові випало служити у військах МВС, районному військкоматі міста Києва, у відділі охорони Дніпровського басейну.
Але восени 1954 року, коли Юрію Старостенкові виповнилося всього тридцять літ, його спіткало непоправне горе — він тяжко захворів.
Довгими безсонними ночами згадувалось життя, наповнене багатьма незабутніми подіями, марились білоруські бори, українські ліси — в пам'яті, виявляється, не згасли малюнки природи. То чому б не розповісти про все це людям? А тут ще й знайомство нещодавно сталося на пташиному базарі — з письменником Олександром Копиленком.
Знову попливли довгі безсонні ночі, але вже не тільки в спогадах, а й у натхненній творчій праці над аркушами паперу…
І ось 1958 року з'явилося друком перше оповідання Ю. Старостенка про природу Карпат «Рідні гори». А наступного року вийшла у світ перша книжка його природничих оповідань «Ловись, рибко!».
Багато задумів не встиг здійснити Ю. Старостенко. 1965 року він помер.
Творчість ред.
Твори письменника лаконічні та щирі. Автор часто вдається до персоніфікації — надає явищам природи, тваринам та рослинам людських властивостей. Письменник любив повторювати: «Коли я пишу для дітей про нашу прекрасну природу, я відчуваю, що знайшов своє місце в житті».
Основні твори ред.
- Калічка: Оповідання.- К.: Веселка, 1964.- 16 с.: іл. [Д С 77]
- Ку-ку!- К.: Веселка, 1967.- 16 с.: іл. [Д С 77]
- Лісові розмови: Оповідання.- К.: Веселка, 1990.- 24 с.: іл.- (Для першокласника). [Д С 77]
- Ми з татом і Омелько.- К.: Веселка, 1967.- 56 с.: іл. [мл 84.4УКР С 77]
- Рідний гомін.- К.: Веселка, 1964.- 48 с.: іл. [мл 84.4УКР С 77]
- Що було в полі.- К.: Веселка, 1975.- 17 с.: іл. [Д С 77]