Вікіпедія

Станіслав Краткі

Станіслав Краткі (чеськ. Stanislav Krátký; 11 листопада 1922(19221111) — 13 листопада 2010) — священик Брненської єпархії, теолог та викладач університету. Переслідувався комуністичним режимом, був одним з відомих представників прихованої церкви. Його посвячення в сан єпископа провів Фелікс Марія Давідек у 1968 році. У 1999–2010 роках був пробстом Мікуловської капітули.

Станіслав Краткі
Народився 11 листопада 1922(1922-11-11)[1][3][…]
Брно, Чехословаччина[1][3][2]
Помер 13 листопада 2010(2010-11-13)[1][2] (88 років)
Rajhradd[1][2]
Поховання Мікулов[4]
Країна  Чехословаччина[3]
Діяльність канонік, богослов
Посада Пробст[4]
Конфесія католицька церква[1]
Нагороди

Біографія ред.

Народився в Забрдовіце в бідній родині, соціальні обставини якої також вплинули на формування його особистості. В дитинстві його сильно вразило те, що його батько захворів на іспанку одразу після Першої світової війни. Закінчив гімназію, серед його однокласників були літературознавець Душан Єрабек і диригент Отакар Трхлік. Завдяки відмінним успіхам у навчанні він отримав стипендію імені Радована Новака, яку присуджував видатний чеський літературознавець Арне Новак, з яким Станіслав підтримував зв’язок до його смерті в 1939 році. На його духовне формування вплинула низка видатних особистостей із духовенства та монашества. Краткі навчався в духовній семінарії Брно лише один рік, після чого повністю посвятив себе службі. Проте йому вдалося закінчити кафедру теології.

В 1946 році був капеланом у Жарошіце, потім у Брно-Рєчковіце та Брно-Гусовіце (де серед його учнів були астроном Їржі Григар та професор Кветослав Шипр). Через свою активність у 1956 році його перевели до Жеротице поблизу Зноймо. Краткі був засуджений у 1958 році і після двох років ув'язнення, у Валдіце, був звільнений за амністією в 1960 році. Після звільнення працював кранівником на фірмі Pozemní stavdy Brno. У цей час, разом з Феліксом Давідком, він присвятив себе формуванню тих, хто зацікавлений у священстві.

У 1968 році був призначений священиком у Кунштаті і протягом одного року також працював на відновленому богословському факультеті в Оломоуці. У серпні 1968 року Станіслав Краткі був посвячений в сан єпископа для виконання завдань прихованої церкви. Зрештою, саме Станіслав Крацький ввів поняття «Прихована церква» та розробив його теологічно. У 1978 році був переведений на прикордонну парафію Градек поблизу Зноймо, де служив до 1999 року, коли став настоятелем Мікуловської капітули. Станіслав Краткі був одним із співзасновників Radio Proglas, у співпраці з FATYM, брав участь як місіонерський проповідник у відновленні народних місій у Чехії з 1997 року та був рушійною силою багатьох інших заходів та проектів.

У 2007 році представництво Південноморавського краю привела до нагороди Південно-Моравського краю за внесок у виховання молоді та особисту хоробрість у комуністичний період[5]. Того ж року єпископ Брно Войтех Цікрле з нагоди 230-річчя заснування єпархії нагородив його медаллю св. Петра і Павла.

Помер 13 листопада 2010 р. в Райграді, поховання відбулося 20 листопада 2010 у церкві св. Яна в Мікулові. Похований у гробниці каноніків Мікуловської капітули[6][7].

У 2016 році парк у районі Брно-Север був названий на його честь[8].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
  2. ↑ а б в г д The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ а б в Evidence zájmových osob StB
  4. ↑ а б https://encyklopedie.brna.cz/home-mmb/?acc=profil_osobnosti&load=10446
  5. ↑ Cena Jihomoravského kraje byla předána
  6. ↑ Pavel Hradilek: Zemřel dobrý bratr biskup Stanislav Krátký, Getsemany 222, грудень 2010
  7. ↑ Zemřel mikulovský probošt Stanislav Krátký. Biskupstvi.cz. 29 грудня 2013.
  8. ↑ Stanislav Krátký má svůj park. Katolický týdeník. жовтень 2016. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка); Текст «Diecézní zpravodajství č. 1» проігноровано (довідка)

Джерела ред.

  • Fiala, Petr: O skryté církvi. Rozhovor s Otcem biskupem prof. Stanislavem Krátkým. Proglas 4/92, 11-17.
  • Fiala, Petr, Hanuš, Jiří: Teologie konvergence, integrace a svobody. Teologický sborník 4/1997, 57-74.
  • Fiala, Petr, Hanuš, Jiří: Koinótés: Felix M. Davídek a skrytá církev. Brno, CDK, 1994. Přepracované a rozšířené vydání Skrytá církev: Felix M. Davídek a společenství Koinótés. CDK, Brno 1999; ISBN 80-85959-39-9
  • Filip, Aleš, Mihola, Jiří (eds.): Synésis 1. Sborník k osmdesátým narozeninám Stanislava Krátkého, Studio Arx, Brno 2003.
  • Filip, Aleš, Baroš, Jiří (eds.): Jezdili s ním andělé. In memoriam Stanislav Krátký. Synésis sv. 3., CDK/Mikulovské centrum pro evropskou kulturu, Brno 2012.
  • Шаблон:Citace monografie
  • Krátký, Stanislav: Druhý vatikánský koncil a jeho poselství. Praha, Vyšehrad, 1970.
  • Krátký, Stanislav: K plnosti – Rozhovory Jana Mazance s dobrým bratrem a biskupem skryté církve, Cesta, Brno 2004; ISBN 80-7295-064-9

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Станіслав_Краткі&oldid=39715635