Станіслав Грудзинський

Станіслав Грудзинський
Grudzinsky.png
Народився 27 квітня 1852(1852-04-27)
Водяники
Помер 3 червня 1884(1884-06-03) (32 роки)
Варшава, Російська імперія
Поховання Повонзківський цвинтар
Національність поляк
Діяльність поет, прозаїк, літературний критик,
Знання мов польська


Станіслав Грудзинський (Stanisław Grudziński) (27.04.1852, Водяники — †03.06.1884, Варшава) — поет, прозаїк, літературний критик

БіографіяРедагувати

Народився 27 квітня 1852 року у селі Водяники (Черкаська область) Батько, Казимир Грудзинський, одружившись із Марією Соколовською, яка походила із заможної родини, осів у Водяниках, де мав власний маєток. Разом із свояком Малчевським заснував тут цукровий завод. Однак доля невдовзі позбавила їх усього майна. Казимир і Марія мали шестеро дочок і сина Станіслава.

Гімназію і два роки юридичного факультету Станіслав Грудзинський закінчив у Києві, потім переїхав до Кракова, де вступив на філософський факультет Ягеллонського університету. Вже у Кракові він написав кілька поем, овіяних чистим подихом молодої прекрасної душі («Ідеаліст», «Увірвані акорди», «Мрії і пісні»).

Після закінчення університету переїхав до Львова, де познайомився із своєю майбутньою дружиною Софією Міщонгевич. Його дебютом стала видана у 1870 році комедія «Горохом об стіну». У 1876 році переїздить до Варшави, де починає писати для місцевої преси. З 1878 року працює редактором «Народного тижневика». Багато пише: статті, хроніки, фейлетони, новели, повісті. Протягом кількох років видав: «Українські повісті», «Світ і пустеля», «Лялька», «Концерт», «Метеори», «Дружина митця» тощо. Автор книги прози «Дві могили», «Українських повістей» — т.т. 1,2. Переклав польською мовою окремі твори Т.Шевченка.

Грудзинський почав хворіти, у 1882 році мусив залишити роботу в редакції. Відновити сили не допомогли ані лікування у Гліхенбергу, ані тривале перебування у сестри на Поділлі. На початку 1884 року Станіслав Грудзинський повернувся до Варшави, а 3 червня того ж року помер у тридцятитрьохрічному віці.

БібліографіяРедагувати

ПрозаРедагувати

  • 1. Stanisław Grudziński. Łokciem i miarką: powieść społeczno-obyczajowa. Warszawa: [s.n.], 1879.
  • 2. Stanisław Grudziński. Pod szczęśliwą gwiazdą: powieść obyczajowa. Warszawa, 1879.
  • 3. Stanisław Grudziński. Półpanek: powieść ukraińska (z przedm. Teodora Jeske-choińskiego. Warszawa: [s.n.], 1899.
  • 4. Stanisław Grudziński. Świat i pustynia: powieść. Kościan, 1925.
  • 5. Stanisław Grudziński. Wbrew opinii: powieść obyczajowa. Warszawa, 1881.
  • 6. Stanisław Grudziński. Zuch dziewczyna: powieść obyczajowa. Warszawa, 1879
  • 7. Stanisław Grudziński. Żona artysty. Kraków, 1891.

ПоезіяРедагувати

  • 1. Stanisław Grudziński. Dwie mogiły: poemat na tle podań ludu ukraińskiego osnuty. Warszawa: [s.n.], 1870.
  • 2. Stanisław Grudziński. Groch o ścianę: komedyjka we dwóch odsłonach. Warszawa: [s.n.], 1870.
  • 3. Stanisław Grudziński. Idealista: poemat fantastyczny. Kraków: nakł. aut., 1871.
  • 4. Stanisław Grudziński. Na ruinach. Kraków, 1890.
  • 5. Stanisław Grudziński. Poezje. Warszawa: M. Orgelbrand, 1883
  • 6. Poezye Stanisława Grudzińskiego. Kraków: nakł. aut., 1873
  • 7. Stanisław Grudziński. Urwane akordy: poezje. Lwów, 1875.

ПубліцистикаРедагувати

  • 1. Stanisław Grudziński. Adam Mickiewicz w obec [!] dzisiejszego społeczeństwa. Odczyt publiczny miany na obchodzie rocznicy śmierci A. Mickiewicza, d. 28 listopada 1873 r. Kraków, 1874.
  • 2. Stanisław Grudziński. Poezja a społeczeństwo: odczyt publiczny miany w szeregu odczytów towarzystwa pedagogicznego dnia 4go grudnia 1875 roku w wielkiej sali ratuszowej miasta Lwowa. Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1876.

Переклади українською мовоюРедагувати

Станіслав Грудзинський. Українські повісті: Ніч на Івана Купала. Рідні сестри. Підпанок. / переклали Кузьменко О., Братчук О., Чучупака М., Черкаси, 2010.

ПосиланняРедагувати