Станко Тодоров Георгієв (болг. Станко Тодоров Георгиев; 10 грудня 1920, село Кленовик, Болгарія — 17 грудня 1996, Софія, Болгарія) — болгарський політичний і державний діяч. Голова уряду з 1971 до 1981 року — найдовше в історії Болгарії.

Станко Тодоров
Станко Тодоров Георгієв
Станко Тодоров
Станко Тодоров
Прапор
Прапор
6-й Голова Ради міністрів НРБ
7 липня 1971 — 16 червня 1981 року
Попередник: Тодор Живков
Наступник: Гриша Філіпов
 
Народження: 10 грудня 1920(1920-12-10)
Кленовик, Болгарія
Смерть: 17 грудня 1996(1996-12-17) (76 років)
Софія, Болгарія
Поховання: Центральний цвинтар Софіїd
Країна: Болгарія
Партія: Болгарська комуністична партія
Шлюб: Sonya Bakishd
Нагороди:
Кавалер ордена Георгія Димитрова
Кавалер ордена Георгія Димитрова
Орден Жовтневої Революції Шаблон:Орден Фенікса (Греція)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія ред.

Тодоров народився в провінції Перник. До та під час Другої світової війни був робітником.

1941 року призваний до армії, звідки 1943 втік. Того ж року вступив до підпільної Болгарської комуністичної партії.

1944 року був заарештований, але втік під час бомбардувань у березні того ж року.

До 1948 року комуністи прийшли до влади в Болгарії, і Тодоров почав сходження службовими щаблями в уряді. Він став членом Політбюро 1961 року та займав низку урядових постів. Займав посаду голови Ради міністрів, третій вищий пост у країні, з 7 липня 1971 до 16 червня 1981 року. Потім став головою парламенту, цю посаду займав до багатопартійних виборів 1990 року. Підтримав реформістське крило комуністичної партії наприкінці 1980-их після зміни політичної кон'юнктури. Взяв участь в усуненні лідера партії Тодора Живкова від посади 1989 року.

Незадовго до виборів 1990 року Тодоров виконував обов'язки президента Болгарії з 6 липня 1990 до 17 липня 1990 року. Він здобув місце в парламенті за результатами виборів, проте вийшов у відставку того ж року за станом здоров'я.

Джерела ред.

  • ВРЕ[недоступне посилання з липня 2019]
  • Ташев, Ташо. Министрите на България 1879—1999. София, АИ «Проф. Марин Дринов» / Изд. на МО, 1999. ISBN 978-954-430-603-8 / ISBN 978-954-509-191-9.