Відкрити головне меню

Ілля Борисович Стамболи (1871(1871), Російська імперія — 1954, Туреччина) — мелітопольський підприємець, купець і меценат, який створив в Мелітополі літній сад, Зимовий театр Стамболи і перший у місті кінотеатр.

Стамболі Ілля Борисович
Illia Stamboli.jpg
Народився 19 серпня 1871(1871-08-19)
Російська імперія
Помер 1954
Стамбул, Туреччина
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Turkey.svg Туреччина
Стамболи.jpg

Зміст

БіографіяРедагувати

Ілля Борисович Стамболи народився в 1871 році в багатій караїмській родині. Він успішно вів справи, володів складами і винними лавками. Основним місцем проживання його родини був Мелітополь. Тут він розгорнув активну творчу діяльність, яка на багато десятиліть визначила культурне життя міста.

Так в 1907 році[1] на власні гроші він побудував на Воронцовський вулиці концертний зал — Зимовий театр. У 1908 році на перехресті Воронцовской і Торгової вулиць він відкрив перший у місті кінотеатр (як його тоді називали, електробіограф). У 1908 році на березі річки Молочної, в районі нинішнього стадіону «Авангард» та спорткомплексу моторного заводу, Стамболи розбив літній сад, побудував у ньому естраду, кав'ярню, купальні, великий ставок, пристань на Молочній, організував прокат човнів. Сад став улюбленим місцем відпочинку городян. Тут грав оркестр, проводилися народні гуляння, ігри для дітей, міжнародні спортивні змагання, на естраді літнього саду виступали багато знаменитостей.

У 1922 році, після приходу до влади більшовиків, Ілля Борисович і його дочка Олександра були змушені іммігрувати в Туреччину. Там Ілля Борисович скромно жив у Стамбулі, містив кафе і займався торгівлею. Помер в 1954 році, у віці 83 років. Його дружина Марія Іллівна Стамболи після революції залишилася жити в Мелітополі, потім переїхала в Харків, де і померла в 1943 році. Дочка Іллі Борисовича, Олександра, стала журналісткою і померла в Туреччині наприкінці 1970-х років. Його сини роз'їхалися по різних містах СРСР. Один з них, Яків, залишився в Мелітополі.

Культурна спадщина і пам'ятьРедагувати

Зимовий театр Стамболи в радянський час став Палацом культури «Жовтень». Тепер це Центр культури і мистецтв Мелітопольського державного педагогічного університету. У 2009 році на будівлі була відкрита меморіальна дошка в пам'ять про Стамболи.[2].

Електробіограф, побудований Стамболи, в радянські роки став кінотеатром «Червоний факел», потім — кінотеатром ім. 30-річчя ВЛКСМ. В даний час кінотеатр знесений.

Літній сад Стамболи проіснував до початку Великої Вітчизняної війни. У ньому працювали купальні, були доглянуті алеї і квіткові клумби. Взимку на ставку влаштовували ковзанку, а поруч з ним діяв прокат ковзанів. Зараз від саду Стамболи залишилися тільки кілька дубів і зарослий очеретами ставок.

У 2010 році портрет Стамболи, поряд з портретами інших видатних мелітопольців, був включений в настінний календар «Гордість землі мелітопольської»[3]. У вересні 2012 року, напередодні святкування 228-річчя Мелітополя, на вулицях міста були встановлені рекламні щити з портретами 6 видатних історичних особистостей, пов'язаних з містом, в тому числі — Іллі Стамболи[4].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати