Психосексуальний розвиток (англ. psychosexual development) — процес формування статєвої самосвідомості, статєвої ролі та психосексуальних орієнтацій[1] (поняття з его-психології). Центральний елемент в психоаналітичній теорії сексуального потягу. За Фрейдом, з самого народження людина має лібідо (сексуальну енергію), яке проходить п'ять фаз. Кожна фаза — оральна, анальна, фалічна, латентна і генітальна — відповідає певній ерогенній зоні, яка і є джерелом лібідо. Фрейд вважав, що сильні негативні емоції в дитинстві, по відношенню до будь-якої фази психосексуального розвитку, викличуть тривожність, яка в дорослому віці розвинеться у функціональний психічний розлад — невроз.[2][3]

Примітки

ред.
  1. Васильченко Г. С., Агаркова Т. Е., Агарков С. Т. и др. Сексопатология : справочник / под ред. Г. С. Васильченко. — М. : Медицина, 1990. — 576 с. — ISBN 5-225-01179-9.
  2. Introduction to Sigmund Freud, Module on Psychosexual Development // Cla.purdue.edu. — Дата звернення: 01.08.2013.
  3. Bullock A., Trombley S. The New Fontana Dictionary of Modern Thought. — London : Harper Collins, 1999. — P. 643, 705.