Агарков Сергій Тихонович
| Агарков Сергій Тихонович | |
|---|---|
| Народився |
25 січня 1951 Ялта, РРФСР, СРСР |
| Помер |
17 липня 2012 (61 рік) Москва, Росія |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | психіатр |
| Alma mater | Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського |
| Галузь | медицина |
| Заклад |
Міжнародна академія інформатизаціїd МДУ Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України |
| Посада | член редколегій газет «СПИД-инфо», «АиФ-любовь» |
| Вчене звання | професор, член-кореспондент Міжнародної академії інформатизації |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Особ. сторінка | agarkov.ru |
Сергій Тихонович Агарков (25 січня 1951, Ялта — 17 липня 2012, Москва) — радянський та російський лікар, психіатр, сексолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Міжнародної академії інформатизації.
Біографія ред.
Народився 25 січня 1951 року в місті Ялта Кримської області (Україна).
У 1968 році з відзнакою закінчив Ялтинську середню школу № 5.
Освіта ред.
1968–1974 рр. — Кримський державний медичний інститут, лікувальний факультет.
1974 — 1975 рр. — Кримська обласна психіатрична лікарня № 1, клінічна інтернатура з психіатрії.
Робота та громадська діяльність ред.
1975–1978 рр. — Феодосійський психоневрологічний диспансер, лікар психотерапевт-сексопатолог.
1979—1983 рр. — Харківський НДІ неврології та психіатрії, науковий співробітник відділу неврозів.
1983—1986 рр. — Центральна московська обласна психіатрична лікарня, завідувач відділення неврозів.
1986—1992 рр. — Московський НДІ психіатрії, старший науковий співробітник відділення сексопатології.
В 1992 очолив сексологічну асоціацію «Культура та здоров'я», в рамках якої в Москві був відкритий «Центр формування сексуальної культури», а також муніципальний сексологічний центр «Медицина та репродукція».
З 2000 року вів курс з основ сексології на кафедрі психології особистості факультету психології Московського державного університету.
Працював у складі редколегій газет «СНІД-інфо», «АіФ-любов». Спільно з асоціацією венерологів «Санам» видавав газету «Венера-прес». Неодноразово виступав з коментарями в ЗМІ. У березні 2012 брав участь у телепрограмі «Держдеп 2» на тему прийняття у регіонах Росії законів про заборону «пропаганди гомосексуальності».[1] У квітні брав участь у випуску програми «Чесний понеділок» на цю ж тему.[2]
У липні 2012, після заяви міністра охорони здоров'я РФ Вероніки Скворцової про те, що треба «дітей, підростаюче покоління правильно виховувати та захищати, можливо, від патологічних представників гомосексуальності»[3] Сергій Агарков висловився про необхідність підвищення сексологічної грамотності людей в Росії:
"У свідомості обивателя все гомосексуали небезпечні, оскільки вони нібито нав'язують підліткам богемний спосіб життя та останні не можуть встояти перед модою. За всім тим стоїть повна відсутність сексуальної освіти навіть у лікарів.
Незважаючи на те, що сексологія стала окремою медичною дисципліною в 1988 році, в країні є лише одна кафедра медичної сексології в Пітері та жалюгідний курс у РМАПО на кафедрі психотерапії. Безкоштовні сексологи вимерли як клас <…> У МОЗ РФ і МОЗ Москви ніколи не було головного спеціаліста по сексології, який хоча б готував матеріали до публічних виступів міністра і не допускав офіційних «ляпів».
У Москві немає жодного муніципального спеціалізованого сексологічного центру <…> Сьогодні немає регулярних опитувань населення, які проводилися раніше, немає жодного повноцінного наукового журналу з сексології, практично розвалилися традиційні наукові школи в Пітері та Москві.
Найгірше йде справа з допомогою дітям та підліткам, про що свідчить ряд гучних скандалів в пресі за останній рік. <…>
Так чого ж ми хочемо від МОЗ?
Агарков закликав відновити «інфраструктуру сексологічної служби хоча б до убогого „позднесоветского“ рівня», «поки ще збереглися старі кадри, здатні передати свій досвід та знання молоді».[4]
Смерть ред.
Сергій Агарков помер вранці 17 липня 2012 року. Церемонія прощання відбулася 19 липня в ритуальному залі Троєкурівського кладовища.
Родина ред.
- Мати — Синіцина Ганна Андріївна (1920–1999)
- Батько — Агарков Тихон Георгійович (1919–1980)
- Дружина — Агаркова Тетяна Евстафьевна (1951)
- Діти — Костянтин (1972), Максим (1974), Ганна (1976).
Опубліковані праці ред.
- «Супружеская дезадаптация» (монография, издательство «Едиториал УРСС», 2004)[5];
- «Сексуальность в цивилизации: от пещер до небоскребов (социогенез сексуальности)» (учебное пособие, 2010, совместно с Евгением Кащенко);
- «Сексуальность от зачатия до смерти: онтогенез сексуальности» (учебное пособие, 2011, совместно с Евгением Кащенко);
- «Теория и практика психологического консультирования в сексологии» (сборник избранных лекций российских сексологов, в том числе и С.Агаркова, 2012).
Примітки ред.
- ↑ Ефір передачі на сайті Snob.ru. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 9 січня 2013.
- ↑ Ефір програми на YouTube. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 9 січня 2013.
- ↑ Інтерв'ю Вероніки Скворцової на сайті «Ехо Москви». Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 9 січня 2013.
- ↑ Міністр не в курсі. Архів оригіналу за 16 грудня 2012. Процитовано 9 січня 2013.
- ↑ Монография С. Т. Агаркова на сайте Ozon.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 січня 2013.
Посилання ред.
- Межрегіональна громадська організація «Русское психоаналитическое общество» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Міжнародний об'єднаний біографічний центр (рос.)
- Сайт Сергія Агаркова (рос.)