Вікіпедія

Стаднік Олександр Васильович

український політик

Олександр Васильович Стаднік (нар. 7 липня 1977, смт Смоліне, Маловисківський район, Кіровоградська область) — український юрист, адвокат, державний службовець.[2] Голова Миколаївської облдержадміністрації з 18 вересня 2019 року[3] по 17 листопада 2020 року.[4]

Олександр Васильович Стаднік
Голова Миколаївської облдержадміністрації
18 вересня 2019 — 17 листопада 2020
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук
Денис Шмигаль
Попередник Олексій Савченко
В'ячеслав Бонь (т.в.о.)[1]
Наступник Решетілов Георгій Олександрович (т.в.о.)
Народився 7 липня 1977(1977-07-07) (46 років)
смт Смоліне, Маловисківський район, Кіровоградська область
Відомий як політик
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Освіта Київський національний університет внутрішніх справ
Alma mater Національна академія внутрішніх справ
Професія юрист, адвокат, психолог
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стаднік.

Життєпис ред.

Олександр Стаднік народився 7 липня 1977 року в смт Смоліне, Маловисківського району, Кіровоградської області в сім’ї робітників. Мати — вихователь дитячого садку, педагог. Батько — шахтар.[5]

Освіта ред.

В 1994 році закінчив загальноосвітню школу. Навчався в Маловисківській автошколі при воєнкоматі ОСО України, отримав водійське посвідчення категорії А, В, С.

З 2001 по 2003 рік навчався в Кіровоградському технікумі економіки та права ім. Сая.

З 2003 по 2006 рік навчався в Київському національному університеті внутрішніх справ, на юридичному факультеті[2].

У 2016 році закінчив Карпатський університет імені Августина Волошина, здобув ступінь бакалавра психології.

У 2018 році закінчив магістратуру Карпатського університету імені Августина Волошина. Отримав диплом з відзнакою за спеціальністю “психологія”.

У 2019 році пройшов підвищення кваліфікації за програмою “Організація діяльності голів обласних державних адміністрацій в умовах реформ” від Української школи урядування.

Трудова діяльність ред.

У 1995 році працював помічником слюсаря по ремонту автомобілів. Мав категорію слюсаря III розряду по обслуговуванню автотранспорту.

У 1996 році пройшов військову службу в Миколаєві, в частині №3039 спеціальних моторизованих частин міліції в оперативній групі спеціального призначення швидкого реагування. Під час проходження служби був заступником командира роти спеціального призначення.

У 1998 році призначений заступником начальника торгового відділу Українсько-американського підприємства «АМГ — Україна» у Києві.[6]

У 1999 році перебував на посаді інспектора відділу охорони ТОВ Альфа-Щит" у Києві.

З 1999 по 2000 рік — начальник охорони ТОВ «АМГ — Україна».[7]

З 2003 по 2008 рік — юрист в ТОВ «Калімфо», м. Київ.[8]

З 2008 по 2011 рік займався підприємницькою діяльністю.

У 2009 році заснував громадську організацію “Незалежне бюро розслідувань”.

У 2011 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З грудня 2011 року — головний державний податковий ревізор-інспектор відділу організації погашення податкового боргу юридичних осіб управління погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.[8][9]

Червень 2012 — липень 2013 — заступник начальника, начальник Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві.[10]

Серпень 2013 — лютий 2015 — начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ Міндоходів у м. Києві.[6]

Лютий — червень 2016 — начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у м. Києві.[8]

З лютого 2015 по травень 2016 — в.о. начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Інспектор податкової та митної справи І рангу (2013).[8]

З 2016 по 2017 рік працював адвокатом.

З 2017 по 2018 рік — директор з розвитку міжнародних відносин ТОВ “Дінадіс Бізнес Тревел”.[9]

З квітня 2019 року — голова ГО “Незалежне Бюро Розслідувань”.[11][12]

Політична діяльність ред.

У 2015 році — кандидат у депутати Київської міської ради[13].

У 2019 році Президент Володимир Зеленський призначив Олександра Стадника на посаду голови Миколаївської обласної державної адміністрації.[14][15] Перебував на посаді з 18 вересня 2019 по 11 листопада 2020 року.[7]

У вересні 2020 року у розпал пандемії COVID-19 голова Миколаївської ОДА захворів на коронавірус.[16]

Нагороди ред.

  • Грамота “за сумлінне виконання службових обов’язків з охорони громадської безпеки”.
  • Грамота командування Миколаївського спеціального моторизованого полку міліції “за сумлінне виконання службових обов’язків з охорони громадського порядку, особистий приклад в боротьбі зі злочинністю та взірцеву військову дисципліну”.
  • 1996 — нагрудний знак за зразкову службу І — ІІІІ ступеня ВВ МВС України.
  • 1997 — грамота та медаль за I місце у змаганнях за першість ВВ МВС України з багатоборства груп захоплення спецпідрозділів ВВ МВС України; отримав вищу форму відзнаки військовослужбовця підрозділу спеціального призначення, право носити краповий берет на лівий бік, з занесенням відмітки у військовий білет.
  • 2019 — відзнака МВС України “Вогнепальна зброя”.

Особисте життя ред.

Неодружений.

Має I розряд з плавання.

Примітки ред.

  1. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2019 року № 603/2019 «Про увільнення від тимчасового виконання обов'язків голови Миколаївської обласної державної адміністрації»
  2. ↑ а б На посаду голови Одеської ОДА з'явився новий претендент Depo.Одеса (13 серпня 2019)
  3. ↑ Указ Президента України від 18 вересня 2019 року № 707/2019 «Про призначення О.Стадніка головою Миколаївської обласної державної адміністрації»
  4. ↑ Указ Президента України № 502/2020
  5. ↑ У Миколаєві представили нового голову ОДА. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 13 січня 2022.
  6. ↑ а б Стаднік Олександр Васильович. kyiv.sfs.gov.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
  7. ↑ а б Олександр Стаднік: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло. Слово і Діло (укр.). Процитовано 13 січня 2022.
  8. ↑ а б в г Стаднік Олександр Васильович[недоступне посилання] Територіальні органи ДФС у м. Києві
  9. ↑ а б Александр Стадник - биография нового главы Николаевской ОГА | Факты ICTV. ФАКТИ ICTV (ru-RU) . 19 вересня 2019. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
  10. ↑ Стадник Александр Васильевич (Стадник Олександр) - биография. Глава Николаевской ОГА. Губернатор Николаевской области. Налоговая. ua-rating.com (ru-RU) . 11 жовтня 2019. Процитовано 13 січня 2022.
  11. ↑ Головна - NBR. xn--90axk.xn--j1amh. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
  12. ↑ Стаднік Олександр Васильович — каталог власників та директорів компаній. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
  13. ↑ Стаднік Олександр Васильович Чесно
  14. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №707/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 13 січня 2022.
  15. ↑ Зеленський призначив миколаївським губернатором Стадника. glavcom.ua (укр.). Процитовано 13 січня 2022.
  16. ↑ Майже не міг самостійно дихати: Голова Миколаївської ОДА Стаднік розказав, як лікується від COVID-19. mykolaiv-yes.com.ua (укр.). Процитовано 22 вересня 2020.

Посилання ред.

Попередник: Голова Миколаївської ОДА
(18 вересня 2019 — 17 листопада 2020) 		Наступник:
Олексій Савченко
В'ячеслав Бонь (т.в.о.) 		Георгій Решетілов (т.в.о.)
Віталій Кім
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стаднік_Олександр_Васильович&oldid=39874403