Ставнійчук Марина Іванівна
Марина Іванівна Ставнійчук (* 3 травня 1965, Бершадь, Вінницька область, Українська РСР) — український юрист, кандидат юридичних наук (1999), Заслужений юрист України (2002). Голова правління Громадського об'єднання «За демократію через право»[1], віце-президент Світового конгресу українських юристів[2].
| Ставнійчук Марина Іванівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
3 травня 1965 (57 років) Бершадь, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Науковий ступінь | кандидат юридичних наук |
| Нагороди |
    |
ОсвітаРедагувати
У 1987 закінчила Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, правознавство, юрист.
Кар'єраРедагувати
- 08.1987 — 11.1987: стажист адвоката в юридичній консультації Ленінського району м. Вінниці.
- 11.1987 — 01.1997: аспірантка Інституту держави і права ім. В. М. Корецького.
- 01.1997 — 04.1999: молодший науковий співробітник, вчений секретар Інституту держави і права ім. В. М. Корецького.
- 04.1999 — 06.2007: член, заступник Голови Центральної виборчої комісії.
- 06.2007 — 03.2010: заступник Глави Секретаріату Президента України — Представник Президента України у Конституційному Суді України, представник Президента України у Центральній виборчій комісії.
- 2009 — 2013: Член Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія).
- з 1 квітня 2011 року — заступник Глави Адміністрації Президента України.[3]
- 04.2011 — 10.2014: Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України.
- 2013 і дотепер — експерт Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія).
З листопада 2017 року - голова комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України.
Наукові праціРедагувати
Автор понад сімдесяти наукових праць у галузі конституційного права України, порівняльного конституційного права, в тому числі автор наукової монографії, співавтор багатьох колективних наукових монографій, підручників, навчальних посібників, інформаційно-аналітичних видань, підготовлених та виданих Центральною виборчою комісією, а також низки статей багатотомного видання «Юридична енциклопедія».
За редакцією Ставнійчук М. І. підготовлено та видано перший в Україні навчальний посібник «Виборче право України» (2003)
ВідзнакиРедагувати
Нагороджена орденом княгині Ольги II ст. (2007)[4], III ст. (2005)[5], Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2006). Заслужений юрист України.
Нагороджена Премією імені М. П. Василенка Національної академії наук України за цикл праць «Проблеми становлення і розвитку правової держави в Україні». Лауреат всеукраїнських конкурсів на найкраще юридичне видання, що проводяться Спілкою юристів України.
Лауреатка премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать» (2018)
ІншеРедагувати
Має перший ранг державного службовця.
Захоплюється літературою, живописом та вирощуванням квітів.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Dempro | ГО "За Демократію через Право". dempro.org.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
- ↑ Керівна Рада
- ↑ Указ Президента України № 342/2011 від 1 квітня 2011 року «Про призначення М.Ставнійчук заступником Глави Адміністрації Президента України»
- ↑ Указ Президента України № 1087/2007 від 12 листопада 2007 року «Про відзначення державними нагородами України працівників Центральної виборчої комісії»
- ↑ Указ Президента України № 1193/2005 від 23 серпня 2005 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
ПосиланняРедагувати
- Ставнійчук // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.