Спілка польських учителів

Спілка польських учителів, СПУ (пол. Związek Nauczycielstwa Polskiego, ZNP) — найбільша польська профспілка вчителів та освітян[1] та їхня найбільша професійна асоціація[2].

Спілка польських учителів
Абревіатура СПУ
пол. ZNP
Тип професійна спілка
Засновано 1930
Країна  Республіка Польща
Членство Education Internationald
Афіліація All-Poland Alliance of Trade Unionsd і Education Internationald
Вебсайт: znp.edu.pl

CMNS: Спілка польських учителів у Вікісховищі

Історія

ред.

Перші польські профспілки вчителів датуються 1905 роком — роком, що знаменує собою період заворушень, відомих як Революція в Королівстві Польському (1905-1907)[2][3]. Спілка польських учителів була створена в 1930 році в результаті злиття Спілки польських учителів початкових шкіл і Спілки вчителів польських середніх шкіл, які були засновані в 1919 році[3]. У 1930-х роках вона, яка до Другої світової війни налічувала понад 50 000 членів і була найбільшою польською асоціацією та профспілкою освітян, потрапила під дедалі більший вплив соціалістів, що врешті-решт призвело до призупинення її діяльності консервативним і правим польським урядом[2][3]. У відповідь соціалістичне крило СПУ організувало великий страйк польських вчителів (1937), в результаті якого уряд відступив і відновив організацію[2]. У той час СПУ утримувала також допоміжні установи, такі як Педагогічний інститут, і проводила літні професійні курси[3].

Під час війни СПУ продовжувала існувати як частина підпільної освіти в Польщі під час Другої світової війни у формі Таємної вчительської організації[3][4]. Організація була створена наприкінці жовтня 1939 року у Варшаві у відповідь на закриття німцями більшості польських навчальних закладів та репресії проти вчителів[5][6].

Після війни СПУ була відновлена новим польським комуністичним урядом, але мав відносно невеликий реальний вплив[2]. Діяльність профспілки була ненадовго призупинена під час воєнного стану в 1981 році[2]. У 1984 році вона приєдналася до Всепольського альянсу профспілок[2]. Як і більшість інших польських профспілок, СПУ стала незалежною після падіння комунізму в 1989 році. Лідери профспілки вирішили зберегти зв'язок з лівими силами Польщі (Соціал-демократія Польщі), що призвело до розколу, оскільки частина членів профспілки перейшла до профспілок, пов'язаних з «Солідарністю»[2]. З усім тим, вона залишилася і сьогодні є найбільшою польською профспілкою вчителів та освітян[1][2].

Структура

ред.

Керівництво Спілкою здійснюється Національними зборами делегатів, які скликаються кожні чотири роки[2]. Щоденною організаційною роботою займається Головний офіс[2].

Примітки

ред.
  1. а б Alexander Mohr (Червень 2010). The German Political Foundations as Actors in Democracy Assistance. Universal-Publishers. с. 220. ISBN 978-1-59942-331-9. Процитовано 30 травня 2011.
  2. а б в г д е ж и к л м Wiązek Nauczycielstwa Polskiego [Архівовано 2017-03-01 у Wayback Machine.] (пол.), WIEM Encyklopedia
  3. а б в г д Jerzy Jan Lerski (1996). Historical dictionary of Poland, 966-1945. Greenwood Publishing Group. p. 624. ISBN 978-0-313-26007-0.
  4. Tajna Organizacja Nauczycielska [Архівовано 2017-03-03 у Wayback Machine.](пол.), WIEM Encyklopedia
  5. Josef Krauski, Education as Resistance: The Polish Experience of Schooling During the War, in Roy Lowe, Education and the Second World War : studies in schooling and social change, Falmer Press, 1992, ISBN 0-7507-0054-8, , M1 Google Print, p.128-138
  6. Ewa Bukowska, Secret Teaching in Poland in the Years 1939 to 1945 [Архівовано 2021-04-27 у Wayback Machine.], London Branch of the Polish Home Army Ex-Servicemen Association

Посилання

ред.