Відкрити головне меню

Спурій Муммій (Spurius Mummius; ? — після 139 до н. е.) — політичний та військовий діяч, легат 146-145 років до н. е., красномовець, поет часів Римської республіки.

Спурій Муммій
лат. Spurius Mummius
Народився невідомо
Помер після 139 до н. е.
Рим
Громадянство Римська республіка
Діяльність письменник, військовослужбовець
Володіє мовами латина
Посада легат
Термін 146-145 роки до н. е.
Рід Муммії
Батько Луцій Муммій
Діти 1 син

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Походив з плебейського роду Мумміїв. Син Луція Муммія, народного трибуна 187 року до н. е. Здобув гарну освіту, навчався красномовства у стоїків. Був прихильником нобілів та оптиматів, входив до гуртка Сципіона Молодшого.

У 146—145 роках до н. е. був легатом у війську на чолі зі своїм братом Луцієм Муммієм. Брав участь у війні проти Ахейського союзу та здобутті Коринфу.

У 140—139 роках до н. е. разом з Публієм Корнелієм Сципіоном Еміліаном й Луцієм Цецилієм Метеллом Кальвом був послом до еллінських міст, єгипетського царства Птолемеїв, Сирійського царства.

Був відомий своїм красномовством. Його виведено Марком Туллієм Цицероном як одного з учасників діалогу «Про державу». Останній відзначав небагатослівність Муммія під час промов.

ТворчістьРедагувати

Відомий також як автор етичних та сатиричних послань у віршованій формі. Основна тема: гумористичне зображення перебування автора у Коринфі. Ці твори були першими прикладами окремого виду в давньоримській поезії відомі надалі як поетичні послання. Ними захоплювалися ще за часів ранньої Римської імперії. Одним з шанувальників його був Горацій.

РодинаРедагувати

  • Спурій Муммій

ДжерелаРедагувати

  • Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Mummius, Lucius». Encyclopædia Britannica. 18 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 967. (англ.)
  • Broughton R. Magistrates of the Roman Republic. — New York, 1951. — Vol. I. — P. 600. (англ.)
  • Sumner G. Orators in Cicero's Brutus: prosopography and chronology. — Toronto: University of Toronto Press, 1973. — 197 с. — ISBN 9780802052810. (англ.)
  • Цицерон, Ad Atticum, XIII, 6; Brutus, XXV. (лат.)