Спурій Ларцій Флав (V ст. до н. е.) — політичний та військовий діяч ранньої Римської республіки.

Спурій Ларцій Флав
лат. Sp.Larcius Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер5 століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий, ancient Roman diplomat Редагувати інформацію у Вікіданих
Суспільний станпатрицій[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададавньоримський сенатор[d][2], консул[2], консул[2], військовий трибун[2], легат[2], легат[2], легат[2], префект міста[2] і Інтеррекс[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоLarciusd Редагувати інформацію у Вікіданих
Матиневідомо[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриТит Ларцій Флав[3] Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Походив з патриціанського роду Ларцієв етруського походження. Він був родичем етруських царів, на що вказує назва раду «Ларції» — від етруського «Ларс» — «цар», «пан».

Прибув у 509 до н. е. після вигнання римського царя Тарквінія II. Отримав звання патриція. Разом з Публієм Горацієм Коклом та Тітом Гермінієм Аквіліном захищав міст через Тибр проти військ Порсени, царя Клузія та союзника Тарквінія II.

У 506 до н. е. його обрано консулом спільно з Титом Гермінієм Аквіліном. Ймовірно він приймав заходи для оборони Риму й укладання угоди з Порсеною.

Намагався відвести Понтійські болота поблизу Риму для звільнення землі для землеробів, проте невдало.

У 490 до н. е. його вдруге було обрано консулом, цього разу спільно із Квінтом Сульпіцієм Камеріном Корнутом. Тут він захищав місто від військ Коріолана, який перейшов на бік вольсків.

У 480 до н. е. призначений інтеррексом для проведення позапланових виборів консулів. був одним з активніших прихильників війни з містом-державою Вейями.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Friedrich Münzer: Larcius 4. // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XII,1, Stuttgart 1924, Sp. 799 (нім.)