Спростування

Спростування — це доказ хибності тези (твердження, судження, міркування)^[1].

Спростування твердження по суті вказує на те, що це твердження з тих чи інших причин не може вважатися істинним (наприклад, не відповідає дійсності). Спростування міркування за формою вказує на те, що воно побудоване з порушенням правил дедукції, містить логічну хибу або посилається на помилкові факти (що не обов'язково спростовує висновок міркування).

Спростуванням також іноді називають критику, аргументоване чи голослівне заперечення твердження.

Способи спростування

Відомі такі способи спростування^[2]:

Наведення контрприкладу;
Доведення антитези (контртези), тобто, тези, протилежної спростовуваній;
Зведення до абсурду — виведення із спростовуваного твердження хибних наслідків;
Доведення хибності аргументів, якими обґрунтовується твердження, чи виявлення логічної хиби у обґрунтуванні (таким чином спростовується лише обґрунтування, але не саме твердження).

Див. також

Примітки

↑ Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», 1971–656 с.
↑ Тофтул М. Г. Логіка : підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. — К.: ВЦ «Академія», 2008. — 400 с.

Посилання

Спростування інформації [Архівовано 29 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
Спростування // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 428.

[1] Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», 1971–656 с.

[2] Тофтул М. Г. Логіка : підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. — К.: ВЦ «Академія», 2008. — 400 с.

[1]

[2]