Спортивна аеробіка — вид спорту, який з 1995 року розвивається під керівництвом Міжнародної федерації гімнастики. Спортивна аеробіка є одним з п’яти видів гімнастики поряд зі спортивною та художньою гімнастикою, акробатикою та стрибками на батуті.

Команда зі спортивної аеробіки

Історія розвиткуРедагувати

Слово «аеробіка» застосовується до різних видів рухової активності, які мають оздоровчу направленість. Його вперше у 1963 році вжив у книзі «Аеробіка» американський лікар Кеннет Купер. У своїй праці автор зазначив позитивні результати досліджень впливу аеробних тренувань на організм людини. Також медик відмічав великий внесок американської танцівниці Джекі Сорренсен у розвиток танцювального напрямку аеробіки.

Американська акторка Джейн Фонда значно збагатила танцювальну аеробіку, об’єднавши комплекс танцювальних вправ, які виконуються під музичний супровід, у формат уроку. У 1979 р. у Беверлі Хіллз акторка відкрила свою першу танцювальну студію аеробіки.

У 80-ті роки XX століття аеробіка отримала популярність по всьому світу завдяки борцям за стрункість. У Європі, США, країнах Азії та Південної Америки почали проводити фестивалі та конкурси з аеробіки.

Міжнародна федерація гімнастики розробляє правила та регламент проведення змагань, займається організацією турнірів на міжнародному, континентальному та регіональному рівнях, а також готує суддів, тренерів та спортивних спеціалістів з аеробіки. За кількістю країн-учасниць спортивна аеробіка після спортивної гімнастики займає друге місце та нараховує 87 країн.

ОписРедагувати

Спортсмени виступають у наступних категоріях: індивідуальні чоловічі, індивідуальні жіночі, змішані пари, трійки та групи (5 спортсменів), а також танцювальна гімнастика (aerodance) та гімнастична платформа (aerostep).

Гімнасти поділяються на вікові категорії: 6-8, 9-11, 12-14, 15-17, 18+, та змагаються лише у своїй категорії та віковій групі.

Змагальна програма спортсмена представляє собою композицію з різних за складністю і змістом рухів та елементів. Він має виконати елементи на гнучкість, спритність, силу та витривалість.

Система оцінюванняРедагувати

Вправи оцінюються за такими критеріями: виконання, артистичність та складність.

Виконання та артистичність оцінюють 4 судді, складність – 2 судді, а також є присутнім суддя по лінії, який слідкує за заступами за площадку. За різні порушення можуть знижувати оцінки.

У відповідності до традицій гімнастики у спортивній аеробіці максимальна (комплексна) оцінка підсумовує результати всіх розділів суддівства, враховуються вирахування за порушення правил, та за кінцевою оцінкою визначається переможець змагань. Якщо збігається кінцевий результат у декількох спортсменів, то передбачається система визначення з врахуванням всіх критеріїв (перевага надається артистичності).

Спортивна аеробіка в УкраїніРедагувати

В Україні спортивну аеробіку підтримує та розвиває Федерація України зі спортивної аеробіки і фітнесу (ФУСАФ). Федерація була заснована у 1991 р. як незалежна громадська організація оздоровчого та спортивного напряму. У 1999 р. вона отримала національний статус[1].

ФУСАФ щорічно проводить Чемпіонати та Кубки України з таких вікових категорій:

  • діти (6-11р.)
  • кадети (12-14 р.)
  • юніори (15-17 р.)
  • молодь (17-21 р.)
  • дорослі (18 р. та старші)[1].

А також за підтримки Федерації проходять національні турніри (Кубок С.П. Корольова, Кубок Азовського моря, Кубок Слобожанщини) та Міжнародні турніри (Чемпіонат Європи, "Sudak Open", "Cup of Ukraine" і т. ін.).[1]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Хореографічна підготовка в техніко-естетичних видах спорту (на матеріалі спортивної аеробіки) : монографія / В. Г. Тодорова. – Львів : ЛДУФК, 2018. – 252 с. – ISBN 617-7336-29-6.

ПосиланняРедагувати