Сповідь в юдаїзмі

Сповідь (івр. וִדּוּי‎ - віддуй), в авраамічних релігіях — одна з процедур покаяння, що полягає у визнанні в скоєному гріху, що включає каяття і передбачає прийняття рішення в подальшому не грішити.

У БібліїРедагувати

Поняття сповіді часто зустрічається як в П'ятикнижжі, так і в інших книгах Танаха. У П'ятикнижжі акт сповіді завжди передує обряду жертвопринесення, і без нього недійсні ні каяття, ні жертва.[1]

Танах не вказує якусь певну форму сповіді, а формулювання визнання в гріхах, як правило, відрізняються граничною стислістю. Такі сповідь Каїна (Бут 4:13), Мойсея (Вих 32:31), Ахана (Нав 7:20), Давида (2Цар 12:13). Сповідь багатослівна лише коли їй надається поетична або молитовна форма: Пс 38, Пс 51; Езд 9:6–11, 15; Неем 1:6, Неем 7; [[|Нее]] 9:6–35.[1]

У МішніРедагувати

Івритом термін носить назву віддуй (івр. וִדּוּי‎). У сучасному значенні вперше з'являється в Мішні. [2] Спираючись на біблійний припис «чоловік або жінка, що вчинили якийсь гріх ... вони визнають в гріху своєму» (Чис. 5: 6, 7), єврейська Галаха робить висновок, що недотримання будь заповіді повинно бути викуплені сповіддю і каяттям.[2]

Формула сповіді, що її вимовляє первосвященик в ході храмової служби в Йом-Кіпур (День Спокути) за себе, свою родину, когенів і весь народ, сформульована дуже коротко і складається всього з двох речень. У першому (власне сповідь) перераховані три різновиди гріхів: перекручення [Закону], злочин [його] і гріх; у другому запитується прощення Бога за них.[3] Формули особистої сповіді, що читаються в літургії на Йом-Кіпур[4], очевидно, склалися вже після руйнування Храму і були покликані замінити сповідь, яку читав первосвященик.

МузикаРедагувати

Традиційно і довга і коротка сповіді проходять під бадьору мелодію.[5] Пояснення цього (з першого погляду сповідь мусила би проходити під сумну музику) що людина що сповідується відчувала перемогу над гріхом[6]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Исповедь // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  2. Сифри Чис. 2, 3; Маймонід, Мішне Тора, Закони каяття 1:1
  3. Мішна, Иома 3:8; 4:2; 6:2
  4. Єрусалимський талмуд Иома 8:9, 45в; Вавилонський талмуд, Иома 87б; Мідраш Вайикра Раба 3:3
  5. Jacobson, Bernhard S., Yamin Noraim, Days of Awe (orig. 1937, Engl. transl. 1978, Tel-Aviv, Sinai Publ'g) pages 110–111; Nulman, Macy, Concise Encyclopedia of Jewish Music (1975, NY, McGraw-Hill) s.v. "Shirah", pages 227–229; Idelsohn, Abraham Z., Jewish Music in its Historical Development (1929, NY, Henry Holt) page 78.
  6. Nulman, Macy, Concepts of Jewish Music and Prayer (1985, NY, Cantorial Council of America) page 144.

ПосиланняРедагувати