Сплюшка флореська
| Сплюшка флореська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Otus alfredi (Hartert, 1897) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pisorhina alfredi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка флореська[2] (Otus alfredi) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Індонезії. Вид названий на честь британського колоніального адміністратора і колекціонера Альфреда Еверетта.
Опис ред.
Довжина птаха становить 19-21 см, довжина крила становить 137-160 г, довжина хвоста 78 мм. Лицевий диск темно-рудувато-коричневий, над очима білуваті "брови", на лобі тонкі білі смужки, на голові невеликі рудувато-коричневі пір'яні "вуха", верхня частина голови рудувато-коричнева. Верхня частина тіла рівномірно темно-рудувато-коричнева, на плечах білі плями. Крила рудувато-коричневі, поцятковані білими смужками, на хвості смужки відсутні. Нижня частина тіла білувата, груди мають рудувато-коричневий відтінок. Очі жовті, дзьоб і восковиця оранжево-жовті, лапи невеликі, оперені, пальці тьмяно-жовті, кігті жовтувато-рогові. Молоді птахи мають переважно світло-рудувато-коричневе забарвлення, смужки в їх оперенні менш чіткі, однак на хвості більш виражені, ніж у дорослих птахів. Голос — короткі, різкі крики «ух», які повторюються кожні 1,5-2,5 секунди. Також можно почути серію «ух-ух-ух», в серії від 5 до 13 звуків.
Поширення і екологія ред.
Флореські сплюшки є ендеміками острова Флорес в архіпелазі Малих Зондських островів. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на висоті від 1000 до 1400 м над рівнем моря. Гніздяться в дуплах дерев.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Флореські сплюшки довгий час були відомі лише за 3 типовими зразками 1869 року, поки не були повторно відкриті у 1994 році. За оцінками дослідників, популяція флореських сплюшок становить від 370 до 3800 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Otus alfredi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 жовтня 2022.
Джерела ред.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
- Винокуров А. А. Редкие и исчезающие животные. Птицы / под ред. академика В. Е. Соколова / А. А. Винокуров. — Москва: Высшая школа, 1992. — 260 с.
Посилання ред.
- Lewis, Deane. Flores Scops Owl (Otus alfredi) - Information, Pictures. The Owl Pages. Процитовано 5 червня 2016.
- Widodo, Cox, Rasmussen, Wahyu, Jack, Pamela (1999). Rediscovery of the Flores Scops Owl Otus alfredi on Flores, Lesser Sunda Islands, Indonesia, and reaffirmation of its specific status (PDF). Forktail: 15—23.
- Hutchinson, Eaton, Demeulemeester, Robert, James, Bram (2007). Observations of Flores Scops Owl Otus alfredi on Flores, Indonesia, with a first description of its vocalisations (PDF). Forktail: 23.
- Reeve, Rabenak, Andrew, Samuel (January 2015). New distributional information for the birds of Flores, Indonesia, including new localities for the Endangered Flores Scops Owl Otus alfredi (PDF). British Ornithologists' Club: 3—13.</ref>
.png){kind=small}
|
Це незавершена стаття з опису совоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |