Сплюшка вогниста
| Сплюшка вогниста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Otus pembaensis Pakenham, 1937 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Otus rutilus pembaensis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка вогниста[2] (Otus pembaensis) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Танзанії.
Опис
ред.Довжина птаха становить 17-18 см. Представники коричневої морфи мають переважно блідо-рудувато-коричневе забарвлення, на плечах у них світла смуга, нижня частина тіла світліша, легко поцяткована рудувато-коричневими, сірими і білими смужками. Представники рудуватої морфи мають більш яскраво-вогнисто-руде забарвлення, на боках у них смуги. На голові короткі пір'яні "вуха", очі жовті, дзьоб темно-зеленувато-чорний, лапи оперені, пальці сірі, кігті сірувато-коричневі з чорними кінчиками. Голос — угукання «хуу», яке повторюється з інтервалом у 0,5-1 секунди. Птахи кричать дуетом[4].
Поширення і екологія
ред.Вогнисті сплюшки є ендеміками острова Пемба в Занзібарзькому архіпелазі. Вони живуть у вологих тропічних лісах та на гвоздикових і мангрових плантаціях. Живляться комахами.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція вогнистих сплюшок становить приблизно 4500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Otus pembaensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 04 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 жовтня 2022.
- ↑ Kemp, Alan; Kemp, Meg (1998). Birds of Prey of Africa and its Islands. New Holland. с. 318–319. ISBN 1-85974-100-2.
Джерела
ред.- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |