Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Мадагаскарі
У список об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО на Мадагаскарі занесено 3 найменування (станом на 2017 рік). 19 липня 1983 року Мадагаскар ратифікував Конвенцію ЮНЕСКО про охорону свтіової культурної і природної спадщини[1], а перша мадагаскарська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року на 14-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО. Надалі список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО на Мадагаскарі поповнювався у 2001 та 2007 роках.
Статистика
ред.З трьох об'єктів Світової спадщини на Мадагаскарі один є культурним (критерії iii, iv, vi), а два належать до природних (критерії vii-x). Один об'єкт (Цінжі-де-Бемараха) визнаний природним явищем виняткової краси й естетичної важливості (критерій vii). Один природний об'єкт (Вологі тропічні ліси Ацинанани) в 2010 році занесено до списку світової спадщини, що перебуває під загрозою. Шість заповідників з великою кількістю видів-ендеміків внесені в список через незаконні лісозаготівлі.
Четвертий об'єкт, колишній королівський палац Імеріни Рува у 1995 році, напередодні планованого занесення до списку Світової спадщини, згорів під час політичної демонстрації[2].
Пояснення до списку
ред.У таблицях нижче об'єкти розташовані у хронологічному порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Кольорами у списку позначено:
Розташування об'єктів
ред.Список
ред.# | Зображення | Назва | Розташування | Опис | Час створення | Рік внесення до списку | № | Критерії |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Цінжі-де-Бемараха
(фр. Réserve naturelle intégrale du Tsingy de Bemaraha) |
Провінція Махадзанга |
Вапнякове плато зі шпилями карстового походження — «кам'яним лісом», каньйон річки Манамболо. | — | 1990 | 494 [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] | vii, x | |
2 | Королівський пагорб Амбохіманга
(фр. Colline royale d'Ambohimanga) |
Провінція Антананаріву |
Королівське місто, похоронний комплекс та ансамбль священних місць. | XVIII століття | 2001 | 950 [Архівовано 10 липня 2011 у WebCite] | iii, iv, vi | |
3 | Вологі тропічні ліси Ацинанани (фр. Forêts humides de l'Atsinanana) | Східна частина острова |
Збереглися рідкісні види тварин — 78 зі 123 видів безкрилих ссавців Мадагаскару, 72 з яких занесено до Червоного списку МСОП. Серед них, щонайменше, 25 видів лемурів. | — | 2007 | 1257 [Архівовано 19 травня 2020 у Wayback Machine.] | ix, x |
Розташування кандидатів
ред.Попередній список
ред.Попередній список — це перелік важливих культурних і природних об'єктів, які запропоновано включити до Списку Світової спадщини. Станом на 2016 рік уряд Мадагаскару запропонував внести до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО 8 об'єктів. Їхній повний перелік наведено у таблиці нижче.
# | Зображення | Назва | Розташування | Опис | Час створення | Рік внесення до списку | № | Критерії |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Бетафо: рисовий та іригаційний ландшафт
(фр. Paysage culturel rizicole et hydraulique de Betafo) |
Провінція Антананаріву |
Навколишній ландшафт Бетафо, столиці стародавнього королівства. Традиційні терасові рисові поля і зрошувальні системи. | XVII століття | 1997 | 947 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] | iii, iv, v | |
2 | Королівська резиденція Цинджоариво
(фр. Site et rova de Tsinjoarivo) |
Провінція Антананаріву |
5 літніх дерев'яних палаців королеви Ранавалуни I, зразок традиційної архітектури країни. | 1834 | 1997 | 948 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] | iii, vi | |
3 | Махафалі
(фр. Sud-Ouest malgache, pays Mahafaly) |
Провінція Туліара |
Південь Мадагаскару населений народом махафалі, відомим своїм традиційним господарством та поховальним мистецтвом. | — | 1997 | 949 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] | - | |
4 | Скеля і печери Ісандара
(фр. Falaise et grottes de l'Isandra) |
Провінція Фіанаранцуа |
Крута гранітна скеля. Деякі печери стали частиною укріпленого селища, населеного у XVII та XVIII століттях. | — | 1997 | 950 [Архівовано 10 квітня 2016 у Wayback Machine.] | iii, iv, v | |
5 | Антонгона
(фр. Antongona) |
Провінція Антананаріву |
Археологічні пам'ятники, що датуються між XVI і XVIII століттями. У 1980 році Міністерство культури відновило дві дерев'яні будівлі, де було облаштовано музей. | XVI століття | 1997 | 951 [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.] | iii, iv, v | |
6 | Спеціальний резерват Анйанахарібе-Суд: розширення вологих лісів Ацинанани
(фр. Réserve spéciale d'Anjanaharibe-Sud (extension des forêts humides de l'Atsinanana)) |
Провінція Анціранана |
Природний заповідник, ділянка лісу площею 18,250 га (45,097 акрів). | — | 2008 | 5313 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] | ix, x | |
7 | Сухі ліси Андрефани
(фр. Les forêts sèches de l'Andrefana) |
Північна частина острова |
Сухі ліси складаються з семи охоронюваних природних територій. На відміну від вологих лісів Ацінанани, вони розташовані в напівпосушливих екорегіонах і мають своєрідну, ендемічну та різноманітну фауну. | — | 2008 | 5314 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] | ix, x | |
8 | Верхнє місто Антананаріву
(фр. La Haute Ville d’Antananarivo) |
Антананаріву |
Антананарі́ву (раніше — Тананарі́ве) — столиця Мадагаскару. Засноване у XVII ст. | XVII століття | 2016 | 6078 [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] | ii, v, vi |
Посилання
ред.- Список об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО на Мадагаскарі [Архівовано 24 квітня 2011 у WebCite] (англ.)
Примітки
ред.- ↑ Ratified Conventions. UNESCO. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 25 січня 2016.(англ.)
- ↑ Commission of the European Communities (March–April 1996). The ACP-EU Courier. 20 (156).
{{cite journal}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка)
Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії. |