Skunk Works — секретний підрозділ з перспективних розробок компанії «Lockheed». Формально підрозділ іменувався «Lockheed's Advanced Development Project division». Організований в 1943 році спеціально під програму розробки реактивного винищувача XP-80.

Логотип Skunk Works
Кларенс Джонсон та Гері Паверс (праворуч) на фоні літака Lockheed U-2
Lockheed F-104 Starfighter
Lockheed SR-71 Blackbird
Lockheed F-117 Nighthawk
Sea Shadow

На чолі підрозділу стояв видатний організатор і конструктор Кларенс «Келлі» Джонсон.

Походження назви ред.

Свою назву підрозділ отримав після курйозного випадку. На початку 60-х конструктори фірми Локгід захоплювалися коміксом, що друкувався на останній сторінці щотижневої газети про самогонника і секретний самогон, який варився в лісових хащах в тому числі і з скунсів. Захоплення було настільки сильним, що працівників стали позаочі називати «скунсами», а вираз «skunk works» дійшов до уряду, коли представник міністерства був збентежений відповіддю, що на зв'язку «skunk works» (слово «skunk» по відношенню до людини перекладається як «падлюка»).

Розробки ред.

Літаки ред.

Кораблі ред.

Термоядерний синтез ред.

У жовтні 2014 року з'явились повідомлення, що група фахівців «Skunk Works» досягли технологічного прориву в розробках джерел енергії на основі керованого термоядерного синтезу. Початкові результати роботи довели можливість створення 100-мегаватного реактора розмірами 7 на 10 футів (приблизно 2 на 3 метри), який можна помістити в кузов вантажівки. Це приблизно в 10 разів менше існуючих моделей термоядерних реакторів[1].

Примітки ред.

Посилання ред.