Чечуга (також "татарська шабля"[1], "вірменська шабля"[2], "смичок"[3]; пол. Czeczuga) — це тип шаблі східного походження, що характеризується ефесом відкритого типу з маленькою хрестоподібною гардою; з дерев'яним руків'ям, обтягнутим, як правило, шкірою ящера або акули[4]. Верхів'я цієї шаблі виготовлене з латуні, багатогранне, нахилене в бік клинка під тупим кутом. Клинок цієї шаблі малої кривини.

Польські чечуги з піхвами 17 століття з музею Ліврусткаммарен, Стокгольм, Швеція

Етимологія ред.

Дослідники відносять назву цього типу шабель до риби стерляді (інша назва риби — чечуга), з якою шаблі мали деяку зовнішню схожість. Проте, в старопольських текстах йшлося про те, що «чечуга, чечега — шабля татарська залізна, коротше корду, названа від народу татарського Чечан, що мешкає на Кавказі».

Історія ред.

Характеристика ред.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Астацатурян, 2002, с. 102
  2. Квасневич, 2006, с. 33
  3. Квасневич, 2006, с. 35
  4. Прокопенко, Владимир. Сабли-чечуги. kitabhona.org.ua.

Література ред.

Посилання ред.