Хіоське вино
Хіоське вино — сорт вина, що виробляється на грецькому острові Хіос. Це вино було одним з найдорожчих та найвишуканіших протягом античного періоду[1], та, згідно з давньогрецьким істориком Феопомпом та давньограцькими міфами, воно було першим червоним вином в історії, відомим на той час як «чорне вино»[2][3]. За легендою, виробляти це вино навчив мешканців острова Ойнопіон, син Діоніса[4].
Починаючи приблизно з 5 століття до н. е., хіоське вино у великих кількостях експортувалося до Афін, як про це свідчать знахідки великого числа хіоських амфор, знайдених під час сучасних розкопок Афін[5]. Пізніше Плутарх і Афіней описували його як коштовний товар в Стародавній Греції, хоча написи на амфорах з ціною й вказують на невелику розбіжність у цінах в порівнянні з місцевими винами[5]. Це вино також хвалили Герміпп в 5 столітті до н. е.[3] і Страбон кілька століть потому[2]. Страбон зазначав, що найкраще вино виробляється в Аріусії, у гірській північно-східній частині острова[6], а Пліній стверджував, що Цезар замовляв саме хіоське вино для своїх тріумфальних бенкетів[7]
До 1 століття н. е. Хіоське вино потрапляло до Риму лише у невеликих кількостях як ліки, як це часто робилося з екзотичними стравами, та вважалося виключно дорогим. У творах Горація, який писав у 1 столітті н. е., Насідієнус подавав це вино до важливих вечер. Після 1 століття хіоське вино стало імпортуватися в набагато більших кількостях, і стало популярним на святах, хоча і продовжувало використовуватися для медичних цілей, зокрема його згадували Гален і Пліній.[2]
Посилання ред.
- ↑ Artifacts recovered from the Chios-Oinousses wreck. Archaeology in Deep Water. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 30 січня 2010.
- ↑ а б в Andrew Dalby (2002). Empire of Pleasures: Luxury and Indulgence in the Roman World. Routledge. с. 136. ISBN 0415280737.
- ↑ а б Aristoula Georgiadou and David H.J. Larmour (1998). Lucian's Science Fiction Novel 'True Histories': Interpretation and Commentary. BRILL. с. 73—74. ISBN 9004109706.
- ↑ Greek Wines: Ancient and Modern. Greek Works. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 30 січня 2010.
- ↑ а б Susan I. Rotroff and John H. Oakley (1992). Debris from a Public Dining Place in the Athenian Agora. ASCSA. с. 47. ISBN 0876615256.
- ↑ Страбон. Географія, XIV. 35
- ↑ Пліній, HN XIV. viii. ix, та XIV. xvii