Тривалості (музика)
Но́тні трива́лості — музичний термін, що позначає тривалість музичного звуку або паузи. Тривалість звуку може вимірюватись в абсолютних (в секундах і долях секунди) та у відносних одиницях. В музичній практиці застосовується шкала відносних нотних тривалостей, заснована на послідовному поділі основної нотної тривалості — цілої ноти на два. Відповідно до цієї шкали нотні тривалості позначаються наступним чином:
Основні нотні тривалості ред.
| Тривалість | Нота | Пауза | Значення |
|---|---|---|---|
| Ціла |  |
 |
(ціла) |
| Половинна («половинка») |  |
 |
в 2 рази коротша за цілу ноту |
| Четвертна («чвертка») |  |
 |
в 4 рази коротша за цілу ноту |
| Восьма («вісімка») |  |
 |
в 8 разів коротша за цілу ноту |
| Шістнадцята («шістнадцятка») |  |
 |
в 16 разів коротша за цілу ноту |
| Тридцять друга |  |
 |
в 32 рази коротша за цілу ноту |
| Рідше вживаються: | |||
| шістдесят четверта |  |
 |
в 64 рази коротша за цілу ноту |
| нота бревіс |  |
 |
вдвічі довша за цілу ноту. |
Інші нотні тривалості ред.
Окрім того використовують нотні тривалості «з крапкою» (англ. dotted), «з двома крапками», та, рідко, «з трьома крапками», в яких крапка означає подовження нотної тривалості на половину її довжини, наприклад половинна нота з двома крапками буде дорівнювати половинній, четвертній та восьмій разом (тобто )
В окремих випадках тривалість ноти може бути також подовжена лігою. Наприклад половинна нота, залігована з іншою половинною нотою фактично дорівнюватиме цілій ноті.
Застосовуються також т. зв. особливі види ритмічного поділу (англійський термін tuplet не має точного відповідника в українській мові), при яких поділ ритмічних тривалостей не збігається з основним їх поділом.
До такого виду поділу належать:
- Дуоль — поділ на 2 замість 3
- Тріоль — поділ на 3 замість 2
- Квартоль — поділ на 4 замість 3
- Квінтоль — поділ на 5 замість 4
і т. д.
Нотні тривалості в MIDI ред.
В MIDI окрім традиційний нотних тривалостей, застосовується специфічна нотна тривалість — тік (tick), яка є найменшою можливою тривалістю в MIDI-секвенції. Сучасні секвенцери дозволяють встановити кількість тіків в чвертній ноті (ticks per quater-note) від 48 до 960, найчастіше вживаними значеннями є 120 та 360 тіків на чвертну ноту. Чим більша кількість тіків в чвертній ноті, тим точніше можна запрограмувати в міді-секвенції артикуляційні та агогічні нюанси.
Історичний нарис ред.
Вже в мензуральній нотації (13 століття) тривалість позначалася різним зображенням нот і пауз. Вказівки «пропорції» могли збільшувати або зменшувати в певне число разів власне значення всіх нот.
Сучасна, тактова нотація почала формуватись з 17 століття, коли ноти стали вказувати лише відносну тривалість (половину, чверть, восьму і т. д. від цілої ноти), реальне значення якої залежало від темпу.
Відносні і абсолютні тривалості ред.
Реальне значення будь-якої тривалості залежить від темпу, в якому вони відтворюються. Якщо в позначенні темпу вказується, наприклад, кількість четвертних на хвилину Т, то абсолютна тривалість t четвертної ноти дорівнюватиме секунд. Таким чином, наприклад шістнадцятка в темпі Allegro (ɹ = 120) дорівнюватиме 0,125 секунди.
Слід зазначити, що в реальному музичному виконавстві нотні тривалості можуть дещо відрізнятись від записаних нотами, що може бути викликано особливостями традицій виконання, особливостями стилю (див. наприклад свінг) та іншими причинами.
Проблема рівномірності поділу тривалостей ред.
У класичній теорії музики вважається, що поділ тривалостей є рівномірним. Водночас для різних стилів народної музики властивою є нерівномірність поділу. Наприклад, свінг передбачає поділ, в якому тривалість першої ноти з кожної пари із двох нот подовжується, а другої — скорочується. В народній танцювальній музиці простежуються і складніші форми нерівномірного поділу, які утворюють на рівні побудов з кількох тактів періодичну нерівність[1]
До історії термінології ред.
В підручнику С. Людкевича (1921) тривалості іменуються як «ритмічні вартости», а самі «вартости» іменуються так: «ціла», «півнота», «чвертка», вісімка", «шіснайцятка», «тридцятьдвійка». Особливі види ритмічного поділу (тріолі і т. ін.) — виїмковим ритмічним поділом ритмічних вартостей[2].
У перекладі Є. Дроб'язком (1952) підручника І. Способіна тривалості іменуються «довгостями»[3]
Примітки ред.
- ↑ Фетисов І. «Періодична нерівність» як маркер автентичної народної музики / І. Фетисов // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. — 2017. — Вип. 17. — С. 100—109. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmyst_2017_17_11
- ↑ C. Людкевич. Загальні основи музики, с.15-19
- ↑ 193. Способін І. В. Елементарна теорія музики / пер. Є. Дроб'язка. Київ: «Мистецтво», 1952. С. 25-31
Література ред.
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
- Энциклопедический музыкальный словарь : [рос.] / сост. Б. С. Штейнпресс, И. М. Ямпольский. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — 632 с.
- Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.
Нотні тривалості в MIDI:
- Белунцов В. — Новейший самоучитель работы на компьютере для музыкантов
- Ніколенко Д. — В. MIDI язык богов