Тобольська духовна семінарія
Тобольська Православна Духовна Семінарія — вищий навчальний заклад Тобольської та Тюменської єпархії Російської православної церкви, де випускають священнослужителів та церковнослужителів.
| Тобольська духовна семінарія | |
|---|---|
| ТДС | |
 | |
 626150, Росія, м. Тобольськ, вул, Червона площа 2. | |
| Тип | духовна семінарія |
| Країна |
Росія |
| Засновано | 1703 |
| Ректор | Димитрій (Капалін) |
| Приналежність | Російська православна церква |
| Випускники | [[:]] |
| Сайт | http://www.тобольск-тдс.рф Тобольская духовная семинария |
 | |
 Tobolsk Theological Seminary у Вікісховищі | |
Історичні відомості ред.
1703 — у Тобольську, за вказівкою Петра I, митрополитом Філофеєм (Лещинським) було відкрите перший за Уралом навчальний заклад — слов'яно-руська школа.
1743 — за ініціативи митрополита Антонія (Нарожицького) школа була перетворена на Тобольську Духовну семінарію [1]. З моменту заснування семінарія розташовувалася в архієрейському домі, пізніше у 1770 за вказівки єпископа Варлаама була переміщена в тобольський Знаменський монастир [1].
Керування семінарією здійснювалося ректором під безпосереднім наглядом митрополита [1]. Одночасно ректор виконував обов'язок вчителя богослов'я. За ректором префект, він же вчитель кляси філософії. Одночасно було засноване семінарське правління, в яке входили ректор, перфект і вчитель риторичного класу. Правління приймало присягу і йому було надане право безпосередньо звертатися з письмовими проханнями до Синоду. [1]
Спочатку в Тобольській семінарії були відкрити тільки нижчі кляси — фари та інфіми, граматика та синтаксис, а потім кляс піїтики, а у 1748 — кляс риторики. Пізніше відкрились кляси філософський та богословський, і з 1764 ТДС мала повний набір клясів. При Катерині II вона була в числі восьми із двадцяти шести російських семінарій, де викладався повний восьмикласний курс.
1840 — була проведена друга реформа духовних навчальних закладів.
Останній випуск в семінарії відбувся весною 1919, після чого семінарія зачинилася.
Сучасний стан ред.
14 жовтня 1989 — священний Синод Російської православної церкви ухвалив рішення про відкриття Тобольської духовної семінарії.
1991 — при семінарії було відкрите Регентське відділення.
1996 — відкрита іконописна школа.
У 2013 викладач ТДС диякон Дмитро Прахт успішно захистив кандидатську дисертацію «Тобольська духовна семінарія в контексті реформ середньої духовної освіти у 19 — поч. 20 ст.»
Лютий 2014 — рішенням навчального комітету РПЦ у семінарії заснована магістратура за двома профілями підготовки: «Церковна історія» та «Міссіонерознавство».
Ректори ред.
- Михаїл (Миткевич) (1743 — ?)
- архімандрит Ілія (Шумілевич) (1770-ті)
- Михаїл (Бурдуков) (1799—1810)
- архімандрит Філарет (Амфітеатров) (1810—1813)
- Євген (Баженов) (14 серпня 1819—1824)
- Іона (Капустін) (15.03. 1830 —)
- Порфирій (Соколовський) (13 липня 1851—1854)
- протоієрей Миколай Потоцький (1873—1877)
- протоієрей Петро Головін (1877—1904)
- Никифір (Асташевський) (1914 — ?)
- Чернавський (? — 1919) в.о. ректора
- протоієрей Олександр Замятін (25 квітня 1919 — 26 июня 1920)
- архімандрит Макарій (Веретенніков) (жовтень 1989 — вересень 1990)
- архімандрит Георгій (Тертишніков) (вересень — жовтень 1990) не прибув
- митрополит Димитрій (Капалін) (з жовтня 1990)
Викладачі ред.
- Сидоренко Олексій — протоієрей, доцент ТДС, кандидат філософських наук, настоятель храму на честь Покрови Божої Матері м. Ішима.
Відомі випускники ред.
- Абрамов Микола Олексійович — відомий етнограф Сибіру.
- Олександр (Іноземцев) — голова собору Української автокефальної православної церкви в Луцьку (1942)
- Дерябін Андрій Федорович — засновник Іжевського збройного заводу, керівник Департаменту горних та соляних справ (1811—1817) та санкт-петербурзького Гірського кадетського корпусу.
- Єлисєєв Григорій Захарович, випуск 1840 — редактор журналу «Отечественные записки» (1868—1881), один із прототипів роману «Брати Карамазови».
- Знаменський Михайло Степанович — мемуарист, ілюстратор, автор портретів декабристів у засланні.
- св. Макарій (Невський), випуск 1885 — митрополит Московський та Коломенський (1912—1917), «апостол Алтаю»
- Мансвєтов Григорій Іванович — член Російської академії (1827)
- Павлов Олексій Степанович — член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук (1873)
- св. Стефан Омський, випуск 1824.
- Словцов Петро Андрійович, випуск 1788 — історик Сибіру, поет.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Нечаева, 2005.
Література ред.
- Гермоген (Серый) (21 июня 2012 г.). История Тобольской духовной семинарии с 1743 г. до закрытия в 1919 г. Кафедра Церковной истории МДА. Архів оригіналу за 3 лютого 2013. Процитовано 20 січня 2013.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - Елизарова Н. В. Вклад Тобольской духовной семинарии в формирование интеллигенции региона (на примере характеристики её выпускников) // Тюменский исторический сборник : сборник. — Тюмень : Институт истории и политических наук ТюмГУ, 2009. — С. 186-193.[недоступне посилання з травня 2019]
- Нечаева Л. В. Православные духовные школы Западной Сибири в XVIII веке // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена : журнал. — 2005. — № 11. — С. 15—31.
- Прахт Д. В. Тобольская духовная семинария в контексте реформ среднего духовного образования в XIX — начале XX вв. // : автореферат дис. … кандидата исторических наук : 07.00.02 / Прахт Дмитрий Викторович; [Место защиты: Алт. гос. ун-т]. — Барнаул, 2013. — 24 с.