Сугашіма
Суґашіма (острів Суґа) — острів у центрі Японії, що адміністративно є частиною міста Тоба префектури Міє, Японія. Один з основних островів міста Тоба.
Суґашіма | |
---|---|
Географія | |
34°29′56″ пн. ш. 136°54′01″ сх. д. / 34.49905555558377301° пн. ш. 136.900500000027761871° сх. д.Координати: 34°29′56″ пн. ш. 136°54′01″ сх. д. / 34.49905555558377301° пн. ш. 136.900500000027761871° сх. д. | |
Акваторія | Затока Ісе |
Площа | 4,52 км² |
Найвища точка | 236 м |
Країна | |
Японія | |
Адм. одиниця | Тоба |
Населення |
|
Сугашіма у Вікісховищі |
Географія ред.
Острів розташований в затоці Ісе біля східного узбережжя центральної частини острова Хонсю за 3 км на схід від острова Тошіджіма та на північному заході від острова Камішіма. Суґашіма є другим за величиною островом, після Тошіджіма, який входить до складу міста Тоба. Він розташований у межах національного парку Ісе-Шима.
Острів горбистий, найвища точка — гора Ояма (236 м). Рівнинна місцевість є тільки на північно-східному узбережжі Суґашіми, де розташований рибальський порт.
Площа острова — 4,52 кілометра. Населення — 689 осіб, станом на 2010 рік.
-
Аерофотознімок острова
-
Рибальський
-
порт
Історія ред.
На Суґашімі були знайдені залишки людських поселень періодів Дзьомон, Яйой та Кофун.
Топнім «Суґашіма» згадується у ранніх документах, таких як Манйосю та Вамьо Руйдзюсьо, також був згаданий в поезії періоду Камакура у віршах Сайґьо і Імператора Дзюнтоку.
На острові процвітало рибальське село, яке тако ж було перевалочним пунктом області Тоба у період сьоґунату Токуґави Ієясу в період Едо.
У 1873 році, після реставрації Мейдзі, було спроектовано та побудовано британським інженером Річардом Генрі Брантоном[en] маяк Суґашіма[en][1]. 1 липня 1873 року в церемонії відкриття маяка взяли участь Сайґо Такаморі та инші високопоставлені особи уряду Мейдзі[en][2].
1919 року на острові була створена морська біологічна лабораторія «Суґашіма» Наґойського університету.
Економіка ред.
Економіка острова базується на промисловому рибальстві та туризмі.
Примітки ред.
- ↑ Nish, Ian (2008). The Iwakura Mission to America and Europe: A New Assessment. Routledge. с. 37. ISBN 978-0203985632.(англ.)
- ↑ 海上交通支えた菅島の御篝堂と灯台(яп.)
Це незавершена стаття з географії Японії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |