Імператор Дзюнто́ку (яп. 順徳天皇, じゅんとくてんのう, дзюнтоку тенно; 22 жовтня 1197 — 7 жовтня 1242) — 84-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 12 грудня 1210 — 13 травня 1221[1].

Імператор Дзюнтоку
яп. 順徳天皇
Народився22 жовтня 1197
Помер7 жовтня 1242 (44 роки)
Провінція Садо, Північноземний край, Японія
ПохованняŌharad
КраїнаЯпонія
Діяльністьпоет
Знання мовяпонська
Magnum opusKinpishōd і Yakumo Mishōd
Посадаімператор Японії
РідІмператорський дім Японії
БатькоІмператор Ґо-Тоба
МатиFujiwara no Shigekod
Брати, сестриDōkaku-hosshinnōd, Yorihito-shinnōd, Dōjo-nyūdōshinnōd, Masanari-shinnōd, Імператор Цутімікадо, Hiroko-naishinnōd, Reishi-naishinnōd, Shukushi-naishinnōd і Shōshi-naishinnōd
У шлюбі зFujiwara no Ritsushid, daughter of Fujiwara no Norimitsud, Bōmon Ishid, Saishō no Tsuboned і Q110930087?
ДітиІмператор Тюкьо, Yoshimune-shinnōd, Prince Tadanarid, Kangan Giind, Teishi-naishinnōd, Jōshid і Yoshiko Joōd

Портрет Імператора Дзюнтоку

Життєпис

ред.

Коли він правив реальну владу мав його батько — ексімператор Ґо-Тоба. У 1221 році Дзюнтоку мусив зректися влади через у спробі його батька повалити бакуфу (уряду) Камакурського сьогунату на чолі із Ходзьо Йосітокі (Смута Дзьокю). Було заслано на о. Садо. Помер у засланні[2].

Творчість

ред.

Був поетом, складав твори переважно у стилі вака. Поетичної майстерності навчався у відомого поета Фудзівара но Тейка. Один з його віршів увійшов до антології «Оґура Хякунін ішшю» («По одному віршеві ста поетом з Оґура»). В його доробку також є збірка «Шікін вакасо» («Бузкові таємні поетичні нариси»), поетичний трактат «Якумо мі-шью» («Нариси про якумо», якумо є синонімом вака).

Також залишив щоденник «Дзюнтоку-ін ґьо-кі» («Записки ексімператора Дзюнтоку») та збірку настанов й пояснень з церемоніалу Кімпі-шьо («Записки суворої таємності»)


Примітки

ред.
  1. Усі дати подані за європейським календарем.
  2. Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 49.

Джерела та література

ред.
  • Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.

Посилання

ред.