Петросян Аршак Багратович
Аршак Баграті Петросян (вірм. Արշակ Բագրատի Պետրոսյան; нар. 16 грудня 1953, Єреван) — вірменський шахіст i шаховий тренер (Старший тренер ФІДЕ від 2004), гросмейстер від 1984 року.
| Аршак Баграті Петросян | ||||
|---|---|---|---|---|
| Оригінал імені | вірм. Արշակ Բագրատի Պետրոսյան | |||
 | ||||
| Країна |
 СРСР Вірменія | |||
| Народження |
16 грудня 1953 (70 років) Єреван | |||
| Титул | гросмейстер (1984) | |||
| Піковий рейтинг |
2514 (липень 1999 року) | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
   | ||||
Шахова кар'єра ред.
1970 року поділив 2-ге місце на юнацькому турнірі в Шілде. У 1974 i 1976 роках двічі перемагав на чемпіонаті Вірменської РСР[1]. Перші успіхи на міжнародній арені припадають на початок 1980-х років. 1980 року поділив 1-ше місце в Єревані (разом з Віталієм Цешковським, перед, зокрема, Олегом Романишиним, Михайлом Талем i Рафаелем Ваганяном), а також переміг в Албені. У 1981 році посів 3-тє місце у Львові (позаду Олега Романишина i Михайла Таля, перед, зокрема, Олександром Бєлявським), а також поділив 1-3-тє місця в Баньє. 1983 року поділив 1-ше місце в Новому Саді (разом з Яном Плахеткою i Сергієм Макаричевим) а також поділив 2-3-тє місця в Баньє. У 1984 році переміг на щорічному турнірі в Єревані (випередивши, зокрема, Найджела Шорта i Смбата Лпутяна). Крім того 1987 року поділив 2-ге місце в Будапешті.
Після розпаду Радянського Союзу належав до когорти провідних вірменських шахістів. У 1993 році представляв команду країни на командному чемпіонаті світу, у 1992 i 1996 роках — на шахових олімпіадах (у 1992 році виборов у командному заліку бронзову нагороду), a 1999 року — на командному чемпіонаті Європи (здобув золоту медаль в командному заліку)[2]. На 1990-ті роки припадає низка успіхів у таких містах як, зокрема: Птуй (1993, посів 1-ше місце), Львів (1995, поділив 1-ше місце позаду Андрія Максименка i Доріана Рогозенка, разом з Адріяном Михальчишиним), Дортмунд (1995, турнір open, поділив 1-ше місце разом зі Сергієм Смагіним i Йожефом Пінтером), Дортмунд (1998, посів 2-ге місце позаду Адріяна Михальчишина), Птуй (1998, поділив 1-ше місце разом з Радо Брглезом), Дортмунд (2000, поділив 2-ге місце після Екхарда Шміттділя, разом з Аркадієм Найдічем i Золтаном Варгою).
Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 1999 року, досягнувши 2514 пунктів пунктів, посідав тоді 10-те місце серед вірменських шахістів[3]. Від 2000 року не бере участі в турнірах під егідою ФІДЕ[4].
Аршак Петросян доводиться тестем i тренером одному з провідних шахістів світу Петерові Леко[5]. Від 2004 року має найвище тренерське звання Старший тренер ФІДЕ. На шаховій олімпіаді 2006 у Турині був тренером збірної Вірменії, коли та виборола золоті нагороди[6].
Зміни рейтингу ред.
|
Примітки ред.
- ↑ Champions of Armenia. Процитовано 6 лютого 2010.
- ↑ OlimpBase. Процитовано 6 лютого 2010.
- ↑ ФІДЕ rating history :: Petrosian, Arshak B.
- ↑ benoni.de/schach/elo: Petrosian, Arshak B. Процитовано 6 лютого 2010.
- ↑ Peter Leko: 'I'm not the kind who takes unnecessary risks...'. Процитовано 6 лютого 2010.
- ↑ National Olympic Committe of Armenia. Процитовано 6 лютого 2010.
- ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Література ред.
- W.Litmanowicz, J. Giżycki, «Szachy od A do Z», tom II, Варшава 1987, str. 873
Посилання ред.
- Особова картка Аршака Петросяна на сайті ФІДЕ
- Партії Аршака Петросяна в базі Chessgames
- Особова картка Аршака Петросяна на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- Виступи на командних чемпіонатах світу
- Виступи на командних чемпіонатах Європи