Облога Родоса (1480)

Друга облога Родоса — облога міста Родос військами Османської імперії на чолі з султаном Мехметом II Завойовником в 1480 році.

Облога Родоса (1480)
Дата 23 травня — 17 серпня 1480 року Місце острів Родос Результат Перемога Ордена госпітальєрів
Сторони
Османська імперія	Орден госпітальєрів
Командувачі
Гедік Ахмед-паша Месіх-паша	П'єр Д'Обюссон
Сили
від 15-20 до 70 тис, 160 кораблів	2,5-3,5 тисяч осіб (500-600 лицарів та зброєносців, 2-3 тис. найманих солдатів та ополченців)
Втрати
до 9 тис. осіб вибуття	300-400 лицарів та зброєносців, до 2000 ополченців та найманців

Передумови

Родоський замок раніше успішно витримав облогу 1444 року. 1470 року населення сусіднього острова Тілос покинуло його після нападів з боку Османської імперії. Більшість переселилося на Родос. 1475 року на Родос переїхало також населення Халки.

У 1479 році укладанням мирної Константинопольської угоди закінчилась довготривала Перша османсько-венеційська війна (1463-1470). За результатами війни османський флот Мехмета Завойовника став панівною силою в Егейському морі і після укладання миру з венеційцями і забезпечення нейтралітету з їх боку у можливих конфліктах на морі, єдиним супротивником османів у Східному Середземномор'ї залишалися родоські лицарі-госпітальєри.

Облога

23 травня 1480 року османський флот підійшов до Родоса. Чисельність османської армії оцінюється від 15-25 тис. до 70 тис. осіб і 160 кораблів, тоді як Родоську фортецю захищало близько 500 лицарів-госпітальєрів та їх зброєносців і 2-3 тисячі солдатів та ополченців. Максимальна чисельність захисників острова оцінюється в 7 тисяч.

Першою стратегічною метою у османів було захопити форт Святого Миколая, що охороняв вхід до морської гавані. Є свідчення, що османська артилерія завдавала по фортеці до 1000 гарматних пострілів на добу, але під командуванням П'єра д'Обюссона захисникам вдалося встояти. Другу спробу захопити місто було зроблено зі сходу з боку затоки Акандія. Але оборонцям вдалося вирити рів з внутрішньої сторони та побудувати нові захисні споруди. Після битви з численними втратами лицарям та ополченцям вдалося встояти й цього разу.

27 липня відбувся вирішальний штурм. Близько 2,5 тис. яничарів вдалося захопити Італійську вежу і прорватись до єврейського кварталу міста. Османське військо вступило в місто, але втратило до 4 тисяч у вуличних боях і врешті-решт було змушене відступити. Великий магістр ордена в цій битві зазнав поранення списом.

Наслідки

17 серпня 1480 року османський флот залишив води Родоса. Велика частина османських сил, що брали участь в облозі Родоса були перекинуті в Апулію в Італії, де взяли участь в успішному завоюванні міста Отранто. Мехмед II планував взяти Родос пізніше, але 1481 року він помер і в Османській імперії почалась внутрішня боротьба за трон між його спадкоємцями. Острів залишився за госпітальєрами ще на 42 роки, до його втрати внаслідок облоги Родоса в 1522 році.

Література

• Guillaume Caoursin: De obsidione et bello Rhodiano. короткий латинський текст про облогу турків 1480, надруковано Johann Snell в Оденсе, 1482. (Перша друкована книга Данії).
• Klaus-Peter Matschke: Das Kreuz und der Halbmond. Die Geschichte der Türkenkriege. Artemis & Winkler Verlag, Düsseldorf und Zürich 2004, ISBN 3-538-07178-0.
• Franz Babinger: Mehmed der Eroberer. Weltenstürmer einer Zeitenwende. Lizenzausgabe für R. Piper GmbH & Co. KG, München 1987, ISBN 3-492-10621-8.
• Elias Kollias, The knights of Rhodes — the palace and the city, Athens, 1994.