У математиці монодромією називається перетворення деякого об'єкту при перенесені його вздовж нетривіального замкнутого шляху.

Історія ред.

Відкриття монодромії походить від суперечки Д'Аламбера і Ейлера про те, яких значень набуває логарифм на від'ємних числах. Логарифм не може бути визначений в нулі, тому для того, щоб дати відповідь на це питання, необхідно вийти в комплексну область. На ненульові комплексні числа логарифм поширюється за допомогою аналітичного продовження. За часів Ейлера ця техніка ще не була формалізована, і він керувався формулою:  . Якщо дійсне число   пробігає відрізок від   до  , то точка   пробігає верхню половину одиничного кола в комплексній площині, і при   маємо  . З іншого боку,   при цьому пробігає відрізок уявної осі від   до  , так що природно вважати, що  .

Джерела ред.