Локрум
| Локрум | |
|---|---|
| хорв. Lokrum | |
 Вид на Локрум з Дубровницької канатної дороги | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 42°37′38″ пн. ш. 18°07′10″ сх. д. / 42.62722222224977742° пн. ш. 18.11944444447177816° сх. д.Координати: 42°37′38″ пн. ш. 18°07′10″ сх. д. / 42.62722222224977742° пн. ш. 18.11944444447177816° сх. д. | |
| Місцерозташування |
Адріатичне море поблизу Дубровника |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Група островів | Old city (Dubrovnik)d |
| Площа | 0,694 км² |
| Довжина | 1,6 км |
| Ширина | 0,54 км |
| Країна | |
| Хорватія | |
| Регіон | Дубровницько-Неретванська жупанія |
| Адм. одиниця | Дубровницько-Неретванська жупанія |
| Населення |
0 осіб |
  Локрум Локрум (Хорватія) | |
 | |
 Локрум у Вікісховищі | |
Локрум (хорв. Lokrum) — невеликий острів в Адріатичному морі, розташований поряд з хорватським містом Дубровник. Острів є частиною території Дубровницько-Неретванської жупанії. Іноді Локрум відносять до Елафітських островів.
Загальна інформація ред.
Про острів ред.
Локрум розташований в безпосередній близькості від Дубровника, звідки існує регулярне сполучення з островом. Площа острова становить лише 0,694 км²[1], довжина берегової лінії — 5058 метрів[1]. Незважаючи на невеликий розмір, на ньому розташовано маленьке озеро — Мертве (хорв. Mrtvo). Також на острові розташовані прекрасні піщані пляжі, що робить його досить популярним місцем серед туристів.
За переказами, після кораблетрощі на острів висадився Річард Левине Серце.
У давнину, понад 80 % всіх капітанів Рагузької республіки були вихідцями з острова Локрум.
Туризм ред.
Локрум відомий тим, що на ньому відпочивав ерцгерцог Максиміліан Габсбург, майбутній імператор Мексики. З його часів на острові збереглися бенедиктинський монастир і ботанічний сад, де проживає кілька сімей павичів.
Ще однією визначною пам'яткою острова є форт Наполеона, зведений французами в 1806 в період завоювання ними Далмації.
Примітки ред.
- ↑ а б Duplančić Leder, T.; Ujević, T.; Čala, M. (2004):Duljine obalne crte i površine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1:25 000, Geoadria, Vol. 9, No. 1, 5-32. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 27 липня 2011.