Клан Сінклер

Клан Сінклер — (шотл. Clan Sinclair) — один з шотландських кланів гірської Шотландії (Гайленд). Володів землями на півночі Шотландії, на Оркнейських островах, у Лотіані. Вождями клану були графи (ерли) Оркнейських островів та графи Кейтнесс.

Інтер'єр храму Росслін Чапел, що був заснований Вільямом Сінклером, I графом Кейтнесс.

Замок Росслін в Мідллотіан, резиденція вождів клану Сінклер.

Руїни замку Гірнігоу в Кайтнесс — одна з давніх резиденцій вождів клану Сінклер, графів Кейтнесс.

Історія клану Сінклер ред.

Походження клану Сінклер ред.

Точних історичних повідомлень про походження клану Сінклер немає, але є гіпотеза, що клан Сінклер походить з земель Сен-Клер в Нормандії. Спочатку предки клану Сінклер разом з Вільгельмом Завойовником прийшли в Англію і називалися Сен-Клер. Лицарі Річард Сен-Клер та Бріттель Сен-Клер згадуються книзі, що ввійшла в історію як «Книга Страшного Суду». Вільям Сен-Клер супроводжував Маргарет — дочку Едварда в Шотландію у 1068 році, де вона одружилась з королем Шотландії Малкольмом III. У нагороду за службу Вільям Сен-Клер отримав титул барона та землі Рослін як «вільну спадщину».

Один з перших вождів клану Сінклер, які згадуються в літописах був Генріх Сінклер, що отримав грамоту на володіння землями Гердманстон в Хеддінгтонширі в 1160 році.

Вождем клану Сінклер та графом Кейтнесс був сер Вільям Сен-Клер — шериф Единбургу, якому було надано баронство Росслін у 1280 році.

XIII століття — шотландсько-норвезькі війни ред.

Під час шотландсько-норвезької війни Вільям Сен-Клер командував крилом шотландської армії короля Олександра III і брав участь у розгромі армії норвезького короля Хаакона IV в битві при Ларгс (шотл. Largs) у 1263 році. У 1264 році Вільям Сен-Клер отримав прохання короля Шотландії Олександра щодо підтримки у війні проти Англії в битві під Льюісом.

XIV століття — війна за незалежність Шотландії ред.

Під час воєн за незалежність Шотландії сер Вільям Сінклер Росслін був захоплений у полон у битві під Данбар (1296 рік) і помер в лондонському Тауері. Генрі — його син також був захопленим в полон і пізніше був кинутий в ув'язнення в замок Санкт-Брайвелс. У 1296 році він поклявся у вірності королю Англії Едуарду I.

У 1303 році відбулась битва під Росслін, де шотландські загони під проводом Генрі Сінклера Россліна та вождя Комін билися з англійськими військами, але були розбиті. У 1307 році відбулась битва під Лоудон Хілл, де шотландці під проводом Роберта Брюса за сприяння Генрі Сінклера Россліна билися з англійцями за незалежність Шотландії.

Клан спочатку віддавав перевагу Джону Бейлліолу у його претензіях на трон Шотландії. Але потім вони підтримали Роберта Брюса — майбутнього короля незалежної Шотландії. У 1314 році відбулась битва під Баннокбурн. У цій битві клан Сінклер знову підтримав Роберта Брюса. Після перемоги у битві Роберт Брюс подарував Вільяму Сінклеру свій меч. У 1317 році відбулась битва під Донібрістл — Вільям Сінклер, єпископ Данкельд згуртував шотландців і розбив англійців які напали на Файф.

Сер Вільям Синклер, спадкоємець Генрі і його брат Джон були вбиті в битві під Теба (у 1330 році). Вони намагалися відвести серце Брюса Брюса в Святу Землю (Палестину) згідно його заповіту, але мусили воювати по дорозі з маврами і загинули. Вони були поховані в Росслін Чапел.

У 1346 році відбулась битва під Невілл Крос, де брав участь сер Джон Сінклер.

XIV—XV століття — війни кланів ред.

У 1379 році сер Генрі Сінклер — адмірал Шотландії заявив про свє право на титул графа Оркні через свою матір і отримав його від короля Норвегії Хокона VI. Але графство Оркні згодом було втрачено ним під тиском короля Шотландії Джеймса III.

Генріх I Сінклер — граф Оркні, барон Росслін, лорд Шетландських островів (у 1345—1400 роках) був шотландським шляхтичем. У 1391 він завоював Фарерські острови і здійснив плавання в Гренландію. Є гіпотеза, що під час цього плавання він досяг Америки і, можливо, висадився в майбутньому Массачусетсі та в Новій Шотландії. Згідно біографії, що була опублікована після його смерті, він загинув у бою проти англійців у 1400 році.

Генріх II Сінклер — граф Оркні був узятий в полон англійцями в битві під Гомілдон Хілл у 1402 році, але незабаром його відпустили. У 1406 році він супроводжував принца Джеймса до Франції, але корабель був захоплений англійцями і обидва були кинуті в Лондонський Тауер. У 1407 він втік або був випущений за викуп.

Вільям Сінклер — I граф Кейтнесс (3-й граф Оркнейських островів і барон Росслін) був канцлером Шотландії між 1454 і 1458 роками. Йому було подароване графство Кейтнесс в 1455 році. Він розділив сімейні землі і позбавив спадщини свого старшого сина Вільяма («Губителя»), який пізніше став другим лордом Сінклер. Землі Кейтнесс потім були надані третьому сину — Вільяму Сінклеру — II графу Кейтнесс у 1476 році, а землі в Росслін дісталися другому сину — серу Оліверу Сінклеру.

XVI століття — війни кланів тривають ред.

Вільям Сінклер — II граф Кейтнесс був убитий у бою за короля Шотландії Якова IV у битві під Флодден у 1513 році. У цьому бою загинуло 300 воїнів з клану Сінклер, включаючи Джорджа Сінклера Кейсс, Генрі III — лорда Сінклер, сера Джона Сінклера Гердманстона, єпископа Кейтнесс, а також Якова IV — короля Шотландії.

Джон Сінклер — III граф Кейтнесс (у 1490—1529 роках) загинув у битві під Сомерсдейл (шотл. Somersdale) у травні 1529 року. У цій битві загинуло більше 500 чоловіків з клану Сінклер — вони хотіли допомогти Джеймсу Сінклеру захищати землі Оркні. Йому успадковував його син Джордж Сінклер IV граф Кейтнесс. Вільям — IV лорд Сінклер був узятий в полон. У битві під Солвей-Моссом у 1552 році, шотландці, яким командував Олівер Сінклер Піткайрн були розбиті англійцями.

У 1568 році Генрі III лорд Сінклер допоміг Мері (Марії) — королеві шотландців вирватися з замку Лохлевен. У 1570 році, Джон Сінклер — магістр Кейтнесса, син Джорджа Сінклера, IV граф Кейтнесс спалив місцевий собор в гонитві за ворогами, які знайшли притулок в башті собору. Джордж Сінклер — IV граф Кейтнесс пізніше був кинутий у в'язницю його сином, магістром Кейтнесса, для досягнення миру з кланом Морей.

У 1576 році відбулась битва Дайл-Ріавах (шотл. гел. Dail — Riabhach) за участю клану МакКей і клану Сінклер. Битва під Аллт Кавна (гельск. — Allt Camhna) відбулася в 1586 за участі клану Сінклер, клану МакКей і клану Ганн.

У 1588 році замок Сінклер Гірнігоу витримав облогу графа Сазерленда, і в 1590 році Джордж Сінклер — V граф Кейтнесс пішов війною на клан Сазерленд, що призвело до битви під Клінетрадвелл (шотл. Clynetradwell). У 1592 році — 3 квітня Джордж Сінклер — V граф Кейтнесс залишив титул графа в обмін на спадок своєму синові Вільяму Сінклеру. 11 грудня 1592 року Вільям Сінклер Мей був посвячений у лицарі королем Шотландії Джеймсом VI.

XVII століття — громадянська війна на Британських островах ред.

21 жовтня 1601 року Генрі — V лорд Сінклер помер і йому успадковував онук Генрі. У 1606 році Джорджу — V графу Кейтнесс було, на підставі акту парламенту, дозволено змінити назву замку Гірнігоу на назву Сінклер.

У 1612 році відбулась битва під Крінген (шотл. Kringen) — Джордж Сінклер був вбитий з більшістю своїх людей потрапивши у засідку ворогів.

У 1650 році майор Сінклер допоміг Джеймсу Грему,I маркізу Монтроз в битві під Карбісдейл (шотл. Carbisdale), де вони зазнали поразки. Вони втекли в замок Ардрек (шотл. Ardvreck), але там вони були схоплені МакЛаудом Ассінтом і потім страчені.

Сер Вільям Сінклер Росслін був убитий в битві під Данбар у 1650 році і був останнім лицарем, що був похований в повному озброєнні у каплиці Росслін. Генерал Монк захопив замок Росслін, але каплиця не була ушкоджена. У 1651 році відбулась битва під Вустер, Джон Сінклер — IX лорд Сінклер був захоплений силами Кромвеля і ув'язнений у Лондонському Тауері, а потім у Віндзорському замку до 1660 року, коли він був звільнений генералом Монком. У 1657 році Джордж Сінклер — VI граф Кейтнесс був присутній, коли Олівер Кромвель був проголошений Головним магістром трьох країн в Единбурзі.

У 1680 році відбулась битва під Алтімерлех (шотл. Altimarlech) між кланом Кемпбелл та кланом Сінклер. Легенда свідчить, що так багато воїнів з клану Сінклер були вбиті, що клан Кемпбелл зміг перетнути річку, не замочивши ніг ступаючи по трупах вбитих ворогів.

Клан Сінклер мав вплив у вищих ешелонах влади — у 1681 році вони повернули собі титул графа і місця в парламенті. У 1698 році Джордж Сінклер — VII граф Кейтнесс помер. Його наступником став Джон Сінклер Мурхілл (шотл. Murchill або Murkle) — VIII граф Кейтнесс, його двоюрідний брат.

XVIII століття — повстання Якобітів ред.

У 1715 році в Шотландії спалахнуло повстання якобітів за незалежність Шотландії. Клан Сінклер підтримав повстання. Проте у 1745 році коли придушене повстання знову спалахнуло клан сінклер підтримав британський уряд.

У 1708 році вождь клану Сінклер Джон — Майстер Сінклер (син Генріха — лорда Сінклер) після вбивства двох чоловіків на дуелях був висланий до Пруссії, але пізніше помилуваний королевою Анною — королевою Великої Британії. У 1715 Джон — Майстер Сінклер захопив корабель з 420 одиницями зброї, що прямуав до графа Сазерленд. У 1715 році в битві при Шеріффмуйр (шотл. Sheriffmuir) Девід Сінклер Брабстердорран боролися на боці повстанців якобітів. Після поразки повстання Джон — Майстер Сінклер втік на Оркнейські острови, а потім до континентальної Європи.

У 1733 році Джон Сінклер Муркл — молодший син Джона — VIII графа Сінклер став лордом Муркл. У 1736 році сер Джеймс Сінклер відремонтував каплицю Росслін.

У 1736 році сер Джеймс Сінклер Росслін покинув свій пост Великого Майстра Масонської ложі Шотландії. Його спадкоємці — Сінклери Росслін претендували на посаду спадкового госмейстера масонської ложі Шотландії. У 1739 ложі сорок чотири шотландських масони зустрілися в Единбурзі щоб заснувати Велику Ложу Шотландії. Вільям Сен-Клер був кандидатом на посаду Великого Магістра і став першим обраним гросмейстером після пропозиції відмовитись від спадкових прав на цю посаду.

17 червня 1739 року майор Малькольм Сінклер — «добрий і вірний раб Швеції» був звинувачений у змові проти російської держави і був убитий в місті Грюнберг в Сілезії агентами російської цариці Анни.

У 1745 році сер Джеймс Сінклер Росслін будучи на службі у Королівському Шотландському полку був призначений командувачем британськими військами у Фландрії. У 1746 році в битві під Куллоден сер Джеймс Сінклер Росслін командував Королівським Шотландським полком, що воював на боці уряду Великої Британії проти шотландців. Проте, 500 воїнів з клану Сінклер були готові приєднатися до повстання якобітів, хоча граф Кейтнесс , їх вождь підтримав британський уряд. У 1750 році сер Вільям Сінклер Дунбех засновав баптистську церкву в Кейсс (шотл. Keiss).

Замки клану Сінклер ред.

Замок Росслін (шотл. Roslin Castle) в Мідлотіан — найдавніша резиденція вождів клану сінклер в Шотландії. Заснований Генрі I Сінклером — графом Оркні (1345—1400). Його родина також побудувала знаменитий храм Росслін Чапел (шотл. Rosslyn Chapel) неподалік.

Замок Сінклер Гірнігоу (шотл. Castle Sinclair Girnigoe) — найвідоміший замок клану Сінклер. Був розташований на скелях тільки біля Уїк. Хоча в даний час це руїни, але дуже популярні серед туристів, у замку була таємна кімната зі склепіннями стелі і похмуру темницю, де, як кажуть, IV граф Кейтнесс був ув'язнений власним сином — його годували виключно солониною, аж доки він не помер від спраги.

Замок Мей (шотл. Castle of Mey) — клан Сінклер довго володів цим замком, деякий час називався замок Баррогілл (шотл. Barrogill Castle). Побудував його Джордж Сінклер, IV граф Кейтнесс. У 1952 році замок був куплений Її Величністю королевою, назва була змінана на Мей.

Замок Акергілл (шотл. Ackergill) — був захоплений кланом Сінклер у 1547 році, але пізніше був повернений клану Кіт. Потім знову був куплений кланом Сінклер в 1612 році.

Замок Браал (шотл. Braal Castle) — був подарований королем Джеймсом II у 1455 році Вільяму Сінклер — барона Росслін.

Замок Дунбех (шотл. Dunbeath Castle) — був куплений кланом Сінклер у XV столітті.

Замок Кейсс (шотл. Keiss Castle) — став резиденцією вождів гілки Кейсс клану Сінклер.

Замок Старого Віка (шотл. Castle of Old Wick).

Джерела ред.

Clan Sinclair Profile scotclans.com. Retrieved 15 December 2013.
The Sinclairs of Roslin, Caithness and Goshen. By the Rev. A Maclean Sinclair. The Examiner Publishing Company. 1901.
Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 322—323.
Official Clan Sinclair Timeline clansinclair.org. Retrieved 16 December 2013.
Frederick J. Pohl, Prince Henry Sinclair: His Expedition to the New World in 1398 (1974; 1998).
Earl Henry Sinclair's fictitious trip to America by Brian Smith, First published in New Orkney Antiquarian Journal, vol. 2, 2002.
«Battle of Dail-Riabhach@ElectricScotland».
Gordon, Sir Robert. "A Genealogical History of the Earldom of Sutherland. Originally written between 1615 and 1630. Re-published in 1813. Page 183.
Gordon, Sir Robert. "A Genealogical History of the Earldom of Sutherland. Originally written between 1615 and 1630. Re-published in 1813. Pages 202—203.
«Caithness — Mearnscraft Needlecraft Kits». Retrieved 2009-05-11.
«Scottish Clans (S)». Royal House of Stewart. Archived from the original on 2005-11-19. Retrieved 2005-11-19.
The National Monuments Record of Scotland gives the date as «around 1390», NMRS Site Reference NT26SE 21.00.