Карл Гагелін
Карл Олівер Гагелін (швед. Carl Oliver Hagelin, нар. 23 серпня 1988, Нюкварн) — шведський хокеїст, крайній нападник клубу НХЛ «Піттсбург Пінгвінс». Гравець збірної команди Швеції.
 Карл Гагелін
| ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 23 серпня 1988 (35 років) Нюкварн, Швеція | |||
| Зріст | 180 см | |||
| Вага | 84 кг | |||
| Позиція | крайній нападник | |||
| Кидок | лівий | |||
| Клуб НХЛ | "Піттсбург Пінгвінс" | |||
| Нац. збірна | Швеція
| |||
| Драфт НХЛ | 168-й загальний, 2007 "Нью-Йорк Рейнджерс" | |||
| Ігрова кар'єра | 2011 — зараз | |||
 Карл Гагелін у Вікісховищі | ||||
Володар Кубка Стенлі.
Ігрова кар'єра ред.
Хокейну кар'єру розпочав 2007 року.
Карл починав кар'єру хокеїста в юнацьких та молодіжних командах клубу «Седертельє».[1]
Карл Гагелін грав у коледжі за команду Мічиганського університету. Він був першим шведським хокеїстом, який грав за Штат Мічиган. 2007 року був обраний на драфті НХЛ під 168-м загальним номером командою «Нью-Йорк Рейнджерс».
«Нью-Йорк Рейнджерс» підписав з Карлом Гагеліном професійний контракт після фінальної гри в лізі серед коледжів, і той приєднався до фарм-клубу «Рейнджерів», команду «Коннектикут Вейл», у плей-оф АХЛ 2011 року. Початок сезону 2011/12 він також провів у «Коннектикуті».
Карл Гагелін дебютував у НХЛ 25 листопада 2011 року проти команди «Вашингтон Кепіталс», віддав гольову передачу Браєну Бойлю, тим самим заробивши своє перше очко в НХЛ. Свій перший гол в НХЛ Гагелін забив наступного дня у ворота «Філадельфія Флайєрс» у ворота Сергія Бобровського.
Через травму Адам Генрік з «Нью-Джерсі Девілс» не зміг виступити у матчі усіх зірок НХЛ 2012 і його місце зайняв Карл Гагелін.[2] 15 квітня 2012 року Гагелін отримав три гри дискваліфікації за удар ліктем в голову капітана «Оттава Сенаторс», свого співвітчизника Данієля Альфредссона.[3]
Під час локаута в НХЛ у сезоні 2012/2013 виступав у рідному клубі «Седертельє».[4]
10 липня 2013 року підписав новий дворічний контракт з «Рейнджерами» на суму $ 4,5 млн доларів.[5]
27 червня 2015 року «Нью-Йорк Рейнджерс» обміняв Карлу Гагеліна й два вибори на драфті 2015 року (у другому та шостому раундах) в «Анагайм Дакс» на форварда Емерсона Ітема та право вибору в другому раунді того ж драфту.[6]
16 січня 2016 року був обміняний в клуб «Піттсбург Пінгвінс», натомість «Анагайм» отримав Девіда Перрона і Адама Кленендінга.[7] У складі «пінгвінів» виграв двічі поспіль Кубок Стенлі, в 2016 і 2017 роках.
Був гравцем молодіжної збірної Швеції, у складі якої брав участь у 6 іграх.
Наразі провів 569 матчів у НХЛ, включаючи 112 ігор плей-оф Кубка Стенлі.
Статистика ред.
Клубні виступи ред.
| Сезон | Клуб | Ліга | Регулярний сезон | Плей-оф | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| І | Г | П | О | ШХ | І | Г | П | О | ШХ | |||
| 2007–08 | Мічиганський університет | ЦСХА | 41 | 11 | 11 | 22 | 28 | — | — | — | — | — |
| 2008–09 | Мічиганський університет | ЦСХА | 41 | 13 | 18 | 31 | 32 | — | — | — | — | — |
| 2009–10 | Мічиганський університет | ЦСХА | 45 | 19 | 31 | 50 | 34 | — | — | — | — | — |
| 2010–11 | Мічиганський університет | ЦСХА | 44 | 18 | 31 | 49 | 39 | — | — | — | — | — |
| 2010–11 | «Коннектикут Вейл» | АХЛ | — | — | — | — | — | 5 | 1 | 1 | 2 | 4 |
| 2011–12 | «Коннектикут Вейл» | АХЛ | 17 | 7 | 6 | 13 | 6 | — | — | — | — | — |
| 2011–12 | «Нью-Йорк Рейнджерс» | НХЛ | 64 | 14 | 24 | 38 | 24 | 17 | 0 | 3 | 3 | 17 |
| 2012–13 | «Седертельє» | Аллсв | 8 | 5 | 6 | 11 | 0 | — | — | — | — | — |
| 2012–13 | «Нью-Йорк Рейнджерс» | НХЛ | 48 | 10 | 14 | 24 | 18 | 12 | 3 | 3 | 6 | 0 |
| 2013–14 | «Нью-Йорк Рейнджерс» | НХЛ | 72 | 17 | 16 | 33 | 44 | 25 | 7 | 5 | 12 | 16 |
| 2014–15 | «Нью-Йорк Рейнджерс» | НХЛ | 82 | 17 | 18 | 35 | 46 | 19 | 2 | 3 | 5 | 6 |
| 2015–16 | «Анагайм Дакс» | НХЛ | 43 | 4 | 8 | 12 | 14 | — | — | — | — | — |
| 2015–16 | «Піттсбург Пінгвінс» | НХЛ | 37 | 10 | 17 | 27 | 18 | 24 | 6 | 10 | 16 | 14 |
| 2016–17 | «Піттсбург Пінгвінс» | НХЛ | 61 | 6 | 16 | 22 | 16 | 15 | 2 | 0 | 2 | 19 |
| 2017–18 | «Піттсбург Пінгвінс» | НХЛ | 50 | 4 | 10 | 14 | 20 | |||||
| Усього в НХЛ | 457 | 82 | 123 | 205 | 200 | 112 | 20 | 24 | 44 | 72 | ||
Збірна ред.
| Рік | Команда | Турнір | Місце | І | Г | П | О | ШХ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2008 | Швеція | МЧС | 
|
6 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2014 | Швеція | ОІ |
|
6 | 2 | 0 | 2 | 0 |
| Молодіжна збірна | 6 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||
| Національна збірна | 6 | 2 | 0 | 2 | 0 | |||
Примітки ред.
- ↑ | The Michigan Daily. The Michigan Daily (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ Состав участников конкурсов Мастер-шоу на Матче всех звёзд НХЛ. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ Хагелин дисквалифицирован на три игры, Каркнер — на одну. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ Форвард "Рейнджерс" Хагелин подписал контракт с "Сёдертелье". Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ НХЛ. Хагелин подписал двухлетний контракт с «Рейнджерс» на 4,5 млн долларов. Sports.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ Rangers get Etem from Ducks for Hagelin. NHL.com (амер.). Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ Ducks Acquire Perron and Clendening from Pittsburgh in Exchange for Hagelin. NHL.com (амер.). Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 27 січня 2018.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл Гагелін |
- Статистика виступів та профіль гравця на NHL.com, Eliteprospects.com, Eurohockey.com, Hockey-Reference.com, The Internet Hockey Database
|
Це незавершена стаття про хокеїста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |