Зовиця
Зови́ця (прасл. *zъly), діал. шва́грова[1], шва́ґрова, братова́ — термін свояцтва, сестра чоловіка, родичка, яка з'являється у дружини в шлюбі.
Праслов'янське *zъly (род. відм. *zъlъve) вважають спорідненим з лат. glos («зовиця») і грец. γάλως (так само) і виводять з пра-і.є. *g'(e)lōu̯s («чоловікова сестра», «зовиця»). Сучасна українська форма зовиця походить через проміжні форми зоввиця, золвиця від форми знахідного відмінка (прасл. *zъlъvь)[2].
«Зовичі посиденьки» — субота Масляного тижня.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Швагрова // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
Посилання ред.
- Зовиця [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 506. — 1000 екз.
- Терміни генеалогії [Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.].
- Ступені спорідненості і ступеня властивості[недоступне посилання з квітня 2019]