Е́двард Ста́ффорд (англ. Edward Stafford; 3 лютого 1478 — 17 травня 1521) — англійський дворянин, 3-й герцог Бекінгем. Старший син Кетрін Вудвіл і 2-го герцога Бекінгема Генрі Стаффорда, оголошеного поза законом за часів короля Річарда III, позбавленого титулів і майна. У 1485 році Генріх VII повернув титул і спадкове майно Едварду Стаффорду.

Едвард Стаффорд
Edward Stafford
Едвард Стаффорд
Едвард Стаффорд
невідомий художник, 1520
Едвард Стаффорд
Герцог Бекінгемський
1485 — 1521
Попередник: Генрі Стаффорд
Наступник: титул конфіскований у 1521
 
Народження: 3 лютого 1478(1478-02-03)
Брекон, Brecond, Повіс, Уельс, Королівство Англія
Смерть: 17 травня 1521(1521-05-17) (43 роки)
Тавер-Гілл, Тауер, Лондон, Королівство Англія
Причина смерті: обезголовлення
Країна: Велика Британія і Уельс
Рід: Тюдори
Батько: Генрі Стаффорд, 2-й герцог Бекінгем
Мати: Кетрін Вудвіл
Шлюб: Eleanor Percy, Duchess of Buckinghamd[1]
Діти: Катерина Стаффорд
Генріх, Лорд Стаффорд
Марія Стаффорд
Катерина Стаффорд
Нагороди:
орден Підв'язки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

1489 року одружився з Елеанорою Персі, донькою Генрі Персі, 4-го графа Нортумберленд. Їхні діти:

З 1509 року Едвард Стаффорд — лорд-констебль Англії і перший радник. У травні 1521 року королівський суд звинуватив його у державній зраді і засудив до страти.

Примітки ред.