Евдор Александрійський
Евдо́р (I ст. до н. е.) — давньогрецький філософ та письменник, представник середнього платонізму.
| Евдор Александрійський | |
|---|---|
| Народився | 1 століття до н. е. |
| Помер | 1 століття до н. е. |
| Країна | Елліністичний Єгипет |
| Діяльність | філософ |
| Знання мов | давньогрецька |
Життєпис ред.
Народився в Александрії Єгипетській. Розквіт творчості припадає на 50-40-і роки до н. е. Про його життя практично немає відомостей.
Був учнем Антіоха з Аскалону[1]. Він спробував розвинути вчення Платона з точки зору піфагорійців. Евдор сформулював телеологічний принцип платонізму — «наскільки можливо стати подібним Богу». Його метафізика — це поєднання ідей Піфагора, Платона, стоїків.
Водночас Евдор відомий також своїми коментарями до праць Платона, Аристотеля, піфагорійців. Крім того він написав велику працю — «Загальну енциклопедію філософії», де йдеться про всі вчення відомі на той час.
До того ж є згадки також про працю з географії «Про Ніл»[2], яку згадує Страбон.
Примітки ред.
Джерела ред.
- John Dillon: Eudore d'Alexandrie. // Richard Goulet (Hrsg.): Dictionnaire des philosophes antiques. Band 3, CNRS Éditions, Paris 2000, ISBN 2-271-05748-5, S. 290–293 (фр.)