Дублікат
Дубліка́т — (від лат. duplicatus — подвоєний) — другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як і оригінал. Повторно оформлений документ для використовування, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу.[1]
На дублікат ставиться напис: «Дублікат».
Дублікати видаються, зокрема, замість втрачених свідоцтв про акти громадянського стану, трудової книжки, виконавчого листа, судового рішення, свідоцтва або диплома про освіту тощо.
Примітки ред.
- ↑ НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ДІЛОВОДСТВО Й АРХІВНА СПРАВА Терміни та визначення понять ДСТУ 2732:2004. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017.
Посилання ред.
- Дублікат [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.