Хасар (монг. Хасар) або Джочі-Хасар (монг. Жочи Хасар) (1164? — 1213?) — син Єсугея і Оелуни, рідний (молодший) брат Чингісхана. За легендарну влучність при стрільбі з лука його ще називали Хабуту-Хасар (монг. Ховт Хасар «Хасар-лучник»).

Хасар
монг. ᠵᠣᠴᠢ ᠬᠠᠰᠠᠷ
Голова улуса
? — 1213?
Народився 1164?
Помер 1213?
Відомий як військовослужбовець
Країна Юань[1]
Рід Кіят-Борджигін
Батько Єсугей-Баатур
Мати Оелун
У шлюбі з Чечекен
Діти Єгу (Єгелей), Єсунге-Енхтумур, Тогтонгаа, Багтагдар, Халарч

Хасар був вірним соратником Чингісхана, і розділяв з ним всі негаразди та радості. Саме завдяки уявній зраді Хасара Чингісхану вдалося в 1203 році зловити в пастку хана караїтів Ван-хана і здобути вирішальну перемогу для кінцевого об'єднання монгольських племен під єдиним началом. Лише одного разу він віддалився від свого брата Чингісхана — коли шаману Кокочу[ru] вдалося на короткий час розсварити між собою ханську родину.

Після поділу Чингісханом Монгольської імперії на улуси, то Хасару було виділено улус на захід від хребта Великий Хінган, між річками Аргунь і Хайлар.

З потомства братів Чингісхана тільки нащадки Хасара отримали права царевичів (інші увійшли до складу аристократії). Відомий випадок, коли в 1336 році на престол Табаристана був поставлений нащадок Хасара по імені Тога-Темур. Однак насправді, навіть в самій Монголії на нащадків Хасара дивилися косо, не визнаючи їхнє право царевичів.

Джерела ред.

  • Уэзерфорд Дж. Чингисхан и рождение современного мира = Genghis Khan and the Making of the Modern World / Джек Уэзерфорд / Пер. с англ. — М. : АСТ, 2008. — 496 с. — (Историческая библиотека) — 4000 прим. — ISBN 978-5-17-048486-7, ISBN 5-17-031548-1, ISBN 978-5-17-031548-2. (в пер.)
  • Султанов Т. І. Чингиз-хан и Чингизиды: Судьба и власть / Т. И. Султанов. — М. : АСТ, АСТ Москва, 2006. — 448 с. — (Историческая библиотека) — 5000 прим. — ISBN 5-17-035804-0, ISBN 5-9713-1680-X. (в пер.)
  1. China Biographical Database