Джованні Пастроне
Джованні Пастроне (італ. Giovanni Pastrone; 13 вересня 1883, Монтек'яро-д'Асті — 27 червня 1959, Турин) — видатний італійський режисер і продюсер, одна з ключових фігур італійського кінематографа періоду його розквіту в десятих роках, проте головним чином він відомий як творець фільму-колоса «Кабірія».
| Джованні Пастроне | |
|---|---|
| англ. Giovanni Pastrone | |
 | |
| Псевдо | Piero Fosco[1] |
| Народився |
13 вересня 1883[2][4][…] Монтек'яро-д'Асті, Провінція Асті, П'ємонт, Італія |
| Помер |
27 червня 1959[2][3][…] (75 років) Турин, Італія |
| Поховання | Монументальний цвинтар в Туриніd |
| Країна |
.svg){kind=small} Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | кінорежисер, актор, сценарист, режисер монтажу, кінопродюсер, режисер |
| Знання мов | італійська[3] |
| Роки активності | з 1914 |
| IMDb | ID 0665163 |
Біографія ред.
Здібності до музики і мовам Джованні проявляв з дитинства, але за життєвими обставинами був змушений вибрати більш прозаїчну професію — бухгалтера. Саме як бухгалтер у 1907 році він почав працювати в туринській кінокомпанії Карло Россі. Вже через півроку Пастроне — повноправний партнер власника фірми.
Після відходу Россі в компанію «Чінес», Пастроне з компаньйоном на базі туринської студії створюють компанію «Італа-фільм».
Усвідомлюючи популярність комічних фільмів, Пастроне переманює з «Пате» знаменитого французького коміка Андре Діда («Буар»). Персонаж Кретінетті, (італійська реінкарнація «Буар») виявився для фірми справжньою золотою жилою, що дозволила їй втілити більш амбітні проекти.
У 1910 році Пастроне знімає «Падіння Трої», — один з перших постановочних історико-костюмних фільмів-«пеплуми», що приніс хороший дохід від прокату в США, що дозволило відкрити філію компанії в Америці й спонукало Пастроне втілити грандіозний проект — епічну картину "Кабірія " — історико-авантюрний епік з епохи Пунічних воєн. Зйомки тривали рік, постановка фільму обійшлася в 1.250.000 лір (нечувану на ті часи цифру для кіноіндустрії). При зйомках цього фільму Пастроне використовував ряд розроблених ним (спільно з Сегундо де Шомон) технічних удосконалень знімальної апаратури (рухомий візок тощо), застосував паралельний монтаж, використовував грандіозні об'ємні декорації (Храм Молоха), експериментував зі зйомками в розсіяному і відбитому світлі.
Після «Кабірії» Пастроне ставить ряд фільмів з силачем Бартоломео Пагано (Мацістом) і кіно-дівою Піною Менікеллі, в яких продовжує розробку нових виражальних засобів і технічних прийомів.
До кінця першої світової війни, яка призвела до кризи весь італійський кінематограф, Пастроне втрачає контроль над компанією і йде з кіно.
Помер Джованні Пастроне влітку 1959, ставши свідком розквіту і занепаду неореалізму і на зорі нової золотої ери італійського кінематографа.
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.