Георгіаді Ксенія Анестівна
Ксенія Анестівна Георгіаді (грец. Ξένια Γεωργιάδη, н. 1 червня[1] 1949, Гудаута, Абхазька АРСР) — радянська та російська естрадна співачка грецького походження, неодноразовий лауреат телевізійного фестивалю «Пісня року»,[2] Заслужена артистка Росії (2006)[3], в червні 2013 нагороджена Орденом Дружби.[4][5]
| Ксенія Георгіаді | |
|---|---|
 | |
| Ксенія Георгіаді на сцені ЦКіГЗ міста Северодвінськ | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1 червня 1949 (74 роки) |
| Місце народження | Гудаута, Абхазька АРСР Грузинська РСР, СРСР |
| Громадянство |
СРСР Російська Федерація |
| Професії | співачка |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | естрада |
| Нагороди |
  |
 Файли у Вікісховищі | |
Освіта ред.
Біографія ред.
Народилася 1 червня 1949 в селі Куланурхва (нині курортне місто Гудаута) в Абхазії (в той час Абхазька АРСР Грузинської РСР).
Початок кар'єри було покладено ще в дитинстві, коли мама найняла вчителя, який розвивав наявний талант майбутньої зірки.
У 1957 році пішла в перший клас у середню школу ім. Ворошілова в м. Кентау.
З 1959 по 1967 роки разом зі своєю родиною жила в Гантіаді.[6]
Приїхавши в Москву, 1968 року поступила у Всеросійську творчу майстерню естрадного мистецтва (клас Георгія Виноградова). Незабаром після закінчення навчального закладу (1969) вона стала переможницею (лауреатом та володаркою призу глядацьких симпатій) телевізійного конкурсу «З піснею по життю».
У 1969 році була направлена працювати на практику в «Омську обласну філармонію» в номері «Омичі на естраді».
Пізніше вступила у «Друге музичне обласне училище», яке закінчила в 1976 році.
У 1969 році вийшла заміж за піаніста Павла Дмитровича Павлова який працював концертмейстером у «Всеросійській творчій майстерні естрадного мистецтва», де вони і познайомилися.
У 1971 році народила сина, В'ячеслава, який частково пішов по стопах батьків закінчивши музичну школу, надалі надійшов у юридичну академію яку успішно закінчив .
В 1976–1980 роках працювала в «Московській міській філармонії» в колективі «Фантазія». В 1971–1976 роках працювала спільно з Полад Бюль-Бюль Огли. В 1981 працювала в Росконцерті в колективі «Вірні друзі».[6] Працювала так само з відомим концертним діячем, режисером — Едуардом Смольним в його ансамблі «Молодість», де вперше заспівала разом з Галиною Ненашевою (творчі долі цих жінок перетнуться надовго; зокрема вони виступатимуть у зведеному концерті «Легенди СРСР» в ЦКіГЗ Северодвінська кілька десятиліть потому, в 2010 році).
Захистила сольний концерт, пізніше була керівником колективу «Календар», музичним керівником якого став чоловік Павло Дмитрович.
Ксенія Георгіаді об'їздила з концертами весь Радянський Союз, виступала в багатьох країнах світу. Найвідоміші такі виконувані нею пісні, як «Шукаю тебе», «Уроки музики», «Добра столиця», «Очікування», «Наша любов», «Я тебе не пробачу», «Радіти життю», «Ай-ай-ай» та ін.
У 1992 році гастролювала в м. Тбілісі. На концерті серед інших пісень виконала пісню англійською мовою з репертуару Тіни Тьорнер. Познайомилася з власником престижного ресторану «Ембаті» із м. Афін, якому сподобалася пісня. Він запросив співачку працювати у вар'єте, в якому брали участь зірки Греції.[7]
З 1992 по 1998 рік[1] Ксенія жила і працювала в Греції (в м. Афіни). Виступала з англійським балетом, живим оркестром, подивитися на неї, на «Червону Тіну Тернер» (так її в Греції прозвали) приходили самі знамениті грецькі артисти.
Після Греції повертається на російську естраду.
У 2010–2011 роках співачка гастролювала містами Росії разом з Сергієм Бєліковим, Галиною Ненашевою, ансамблем «Пісняри», Аркадієм Хораловим, беручи участь у концертній програмі «Легенди СРСР».
Нині продовжує свою концертну діяльність у Москві, співпрацює з композитором та поетесою Оленою Суржиковою, у якої придбала кілька нових пісень[8][9][10][11][12][13][14]. Ксенія Анестівна приступила до роботи над новим альбомом, до якого увійдуть пісні Суржикової «Мій край»[15], «Втеча» і «Ти тут…»[2], а також грецькі пісні, російські тексти до яких написала сама Георгіаді[8][9][10][11][14].
Сім'я ред.
- Батько Анастас Спиридонович Георгіаді у 9 років він почав працювати помічником чабана, через деякий час став чабаном . У вже більш дорослому віці став працювати шахтарем в м. Кентау, пізніше працював на щебеневому (щебзавод) заводі.
- Мати Валентина Миколаївна Мурузіді закінчила середню школу. після закінчення вийшла заміж, була домогосподаркою, пізніше ознайомилася з азами кухарського мистецтва, разом з чоловіком відкрила магазин оптики в м. Гантіаді.
- Брат Георгіаді Микола Анастасович жив у м. Гантіаді, переселився до Греції, в даний час живе в м. Афіни.
- Сестра Георгіаді Віолетта Анастасівна живе в Москві з 1975 р. Після закінчення школи вийшла заміж.
Дискографія ред.
Вибрані пісні ред.
- «Ай-яй-яй» (музика та слова Юрія Мартинова)
- «Білий бузок» (музика Євгенія Мартинова, слова Анатолія Поперечного)
- «До чого шумить трава» (музика Бориса Ємельянова, слова Леоніда Завальнюка)
- «Шукаю тебе» (музика Олександра Зацепіна, слова Леоніда Дербеньова)
- «Колесо долі» (музика Олександра Зацепіна, слова Леоніда Дербеньова)
- «Взнай мене» (музика Олександра Зацепіна, слова Леоніда Дербеньова)
- «Ти тут…» (музика та слова Олени Суржикової)
- «Втеча» (музика та слова Олени Суржикової)
- «Мій край» (музика та слова Олени Суржикової)
- «Каблучка» (музика Лори Квінт, слова Бориса Дубровіна)
- «За удачею поспішаємо» (музика Олександра Зацепіна, слова Ігоря Шаферана)
- «І раз, і два, і три, і п'ять» (музика В'ячеслава Добриніна, слова Михайла Шаброва)
- «Уроки музики» (музика Вадима Ільїна, слова Юрія Рибчинського)
- «Добра столиця» (музика Павла Аєдоницького, слова Ізяслава Вакса (Романовського))
- «Очікування» (музика Юрія Саульського, слова Леоніда Завальнюка)
- «Наша любов» (музика Павла Аедоніцкого, слова Андрія Дементьєва)
- «Я тебе не пробачу» (музика В'ячеслава Добриніна, слова Ігоря Кохановського)
- «Я чекаю» (музика Романа Майорова, слова Віктора Гіна)
- «Радіти життю» (музика Павла Аєдоницького, слова Ігоря Кохановського)[17][18]
Фільмографія ред.
Вокал ред.
- 1979 — Сонце в авоську — Пісня зоряної Діви
- 1980 — Сьома п'ятниця — Пісні Едуарда Богушевського на вірші Михайла Таніча («Хочу бути коханою», «Карлсон»)
- 1982 — Спортлото-82 — Пісня Олександра Зацепіна «Тільки любов»
Ролі в кіно ред.
- 2004 — На Верхній Масловці —епізод
Нагороди ред.
Примітки ред.
- ↑ а б ИЗВЕСТНЫЕ ГРЕКИ РОССИИ. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ а б Мега-энциклопедия Кирилла и Мефодия: КСЕНИЯ ГЕОРГИАДИ
- ↑ а б Почётное звание присвоено указом президента России № 783 от 26 июля 2006 года. Архів оригіналу за 23 квітня 2013. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ ЗВЁЗДНЫЙ БУЛЬВАР: «Более 30 государственных и городских наград вручил сегодня и.о. мэра Москвы Сергей Собянин». Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ а б Указ Президента РФ от 15.04.2013 № 356 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»". Архів оригіналу за 07.04.2014. Процитовано 01.06.2014.
- ↑ а б в Ксения Георгиади на сайте www.stolitsa.fm. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ Ностальгия по живому звуку. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 2 червня 2014.
- ↑ а б Ксения Георгиади — НОСТАЛЬГИЯ ПО ЖИВОМУ ЗВУКУ. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ а б Биография Ксении Георгиади на сайте shop.dilight-song.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ а б Биография Ксении Георгиади на сайте www.frihed.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ а б МУЗЕЙ ШАНСОНА — песни «Побег» и «Ты здесь…» в исполнении К. Георгиади. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ Музыкальна осень Ставрополья. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ Музыкальный фестиваль в Ставрополе. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ а б Свою «музыкальную осень» подарит ставропольцам Ксения Георгиади. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ Ксения Георгиади: «Любовь зрителей — вот главное для артиста». Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ Биография Ксении Георгиади на сайте zvuknot.ru. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ Ксения Георгиади на сайте КРАСНАЯ КНИГА РОССИЙСКОЙ ЭСТРАДЫ. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
- ↑ Ксения Георгиади на сайте МУЗЕЙ ШАНСОНА. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Георгіаді Ксенія Анестівна |
- Мега-енциклопедія Кирила та Мефодія: КСЕНИЯ Георгіаді
- Ксенія Георгіаді на peoples.ru [Архівовано 2 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Дискографія Ксенії Георгіаді [Архівовано 15 грудня 2015 у Wayback Machine.]