Георгіаді Ксенія Анестівна

Ксенія Анестівна Георгіаді (грец. Ξένια Γεωργιάδη, н. 1 червня[1] 1949, Гудаута, Абхазька АРСР) — радянська та російська естрадна співачка грецького походження, неодноразовий лауреат телевізійного фестивалю «Пісня року»,[2] Заслужена артистка Росії (2006)[3], в червні 2013 нагороджена Орденом Дружби.[4][5]

Ксенія Георгіаді
Зображення
Зображення
Ксенія Георгіаді на сцені ЦКіГЗ міста Северодвінськ
Основна інформація
Дата народження 1 червня 1949(1949-06-01) (74 роки)
Місце народження Гудаута, Абхазька АРСР Грузинська РСР, СРСР
Громадянство СРСР
Російська Федерація
Професії співачка
Співацький голос мецо-сопрано
Інструменти вокал[d]
Жанри естрада
Нагороди
Орден Дружби
Орден Дружби
Заслужений артист Росії — 2006
CMNS: Файли у Вікісховищі

Освіта ред.

  • 1969 — Всеросійська творча майстерня естрадного мистецтва
  • 1976 — Друге музичне обласне училище[6]

Біографія ред.

Народилася 1 червня 1949 в селі Куланурхва (нині курортне місто Гудаута) в Абхазії (в той час Абхазька АРСР Грузинської РСР).

Початок кар'єри було покладено ще в дитинстві, коли мама найняла вчителя, який розвивав наявний талант майбутньої зірки.

У 1957 році пішла в перший клас у середню школу ім. Ворошілова в м. Кентау.

З 1959 по 1967 роки разом зі своєю родиною жила в Гантіаді.[6]

Приїхавши в Москву, 1968 року поступила у Всеросійську творчу майстерню естрадного мистецтва (клас Георгія Виноградова). Незабаром після закінчення навчального закладу (1969) вона стала переможницею (лауреатом та володаркою призу глядацьких симпатій) телевізійного конкурсу «З піснею по життю».

У 1969 році була направлена працювати на практику в «Омську обласну філармонію» в номері «Омичі на естраді».

Пізніше вступила у «Друге музичне обласне училище», яке закінчила в 1976 році.

У 1969 році вийшла заміж за піаніста Павла Дмитровича Павлова який працював концертмейстером у «Всеросійській творчій майстерні естрадного мистецтва», де вони і познайомилися.

У 1971 році народила сина, В'ячеслава, який частково пішов по стопах батьків закінчивши музичну школу, надалі надійшов у юридичну академію яку успішно закінчив .

В 1976–1980 роках працювала в «Московській міській філармонії» в колективі «Фантазія». В 1971–1976 роках працювала спільно з Полад Бюль-Бюль Огли. В 1981 працювала в Росконцерті в колективі «Вірні друзі».[6] Працювала так само з відомим концертним діячем, режисером — Едуардом Смольним в його ансамблі «Молодість», де вперше заспівала разом з Галиною Ненашевою (творчі долі цих жінок перетнуться надовго; зокрема вони виступатимуть у зведеному концерті «Легенди СРСР» в ЦКіГЗ Северодвінська кілька десятиліть потому, в 2010 році).

Захистила сольний концерт, пізніше була керівником колективу «Календар», музичним керівником якого став чоловік Павло Дмитрович.

Ксенія Георгіаді об'їздила з концертами весь Радянський Союз, виступала в багатьох країнах світу. Найвідоміші такі виконувані нею пісні, як «Шукаю тебе», «Уроки музики», «Добра столиця», «Очікування», «Наша любов», «Я тебе не пробачу», «Радіти життю», «Ай-ай-ай» та ін.

У 1992 році гастролювала в м. Тбілісі. На концерті серед інших пісень виконала пісню англійською мовою з репертуару Тіни Тьорнер. Познайомилася з власником престижного ресторану «Ембаті» із м. Афін, якому сподобалася пісня. Він запросив співачку працювати у вар'єте, в якому брали участь зірки Греції.[7]

З 1992 по 1998 рік[1] Ксенія жила і працювала в Греції (в м. Афіни). Виступала з англійським балетом, живим оркестром, подивитися на неї, на «Червону Тіну Тернер» (так її в Греції прозвали) приходили самі знамениті грецькі артисти.

Після Греції повертається на російську естраду.

У 2010–2011 роках співачка гастролювала містами Росії разом з Сергієм Бєліковим, Галиною Ненашевою, ансамблем «Пісняри», Аркадієм Хораловим, беручи участь у концертній програмі «Легенди СРСР».

Нині продовжує свою концертну діяльність у Москві, співпрацює з композитором та поетесою Оленою Суржиковою, у якої придбала кілька нових пісень[8][9][10][11][12][13][14]. Ксенія Анестівна приступила до роботи над новим альбомом, до якого увійдуть пісні Суржикової «Мій край»[15], «Втеча» і «Ти тут…»[2], а також грецькі пісні, російські тексти до яких написала сама Георгіаді[8][9][10][11][14].

Сім'я ред.

  • Батько Анастас Спиридонович Георгіаді  у 9 років він почав працювати помічником чабана, через деякий час став чабаном . У вже більш дорослому віці став працювати шахтарем в м. Кентау, пізніше працював на щебеневому (щебзавод) заводі.
  • Мати Валентина Миколаївна Мурузіді закінчила середню школу. після закінчення вийшла заміж, була домогосподаркою, пізніше ознайомилася з азами кухарського мистецтва, разом з чоловіком відкрила магазин оптики в м. Гантіаді.
  • Брат Георгіаді Микола Анастасович жив у м. Гантіаді, переселився до Греції, в даний час живе в м. Афіни.
  • Сестра Георгіаді Віолетта Анастасівна живе в Москві з 1975 р. Після закінчення школи вийшла заміж.

Дискографія ред.

  1. 1981 — Співає Ксенія Георгіаді (вініл)
  2. 1984 — Ксенія Георгіаді (вініл)
  3. 2001 — Так, я жива (CD)
  4. 2011 — Ні холодно, ні жарко (CD)[16]

Вибрані пісні ред.

Фільмографія ред.

Вокал ред.

  1. 1979 — Сонце в авоську — Пісня зоряної Діви
  2. 1980 — Сьома п'ятниця — Пісні Едуарда Богушевського на вірші Михайла Таніча («Хочу бути коханою», «Карлсон»)
  3. 1982 — Спортлото-82 — Пісня Олександра Зацепіна «Тільки любов»

Ролі в кіно ред.

  1. 2004 — На Верхній Масловціепізод

Нагороди ред.

  • 2006 — заслужена артистка Російської Федерації[3];
  • 2013 — орден Дружби[5].

Примітки ред.

  1. а б ИЗВЕСТНЫЕ ГРЕКИ РОССИИ. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  2. а б Мега-энциклопедия Кирилла и Мефодия: КСЕНИЯ ГЕОРГИАДИ
  3. а б Почётное звание присвоено указом президента России № 783 от 26 июля 2006 года. Архів оригіналу за 23 квітня 2013. Процитовано 1 червня 2014.
  4. ЗВЁЗДНЫЙ БУЛЬВАР: «Более 30 государственных и городских наград вручил сегодня и.о. мэра Москвы Сергей Собянин». Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  5. а б Указ Президента РФ от 15.04.2013 № 356 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»". Архів оригіналу за 07.04.2014. Процитовано 01.06.2014.
  6. а б в Ксения Георгиади на сайте www.stolitsa.fm. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  7. Ностальгия по живому звуку. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 2 червня 2014.
  8. а б Ксения Георгиади — НОСТАЛЬГИЯ ПО ЖИВОМУ ЗВУКУ. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  9. а б Биография Ксении Георгиади на сайте shop.dilight-song.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  10. а б Биография Ксении Георгиади на сайте www.frihed.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  11. а б МУЗЕЙ ШАНСОНА — песни «Побег» и «Ты здесь…» в исполнении К. Георгиади. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  12. Музыкальна осень Ставрополья. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 1 червня 2014.
  13. Музыкальный фестиваль в Ставрополе. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  14. а б Свою «музыкальную осень» подарит ставропольцам Ксения Георгиади. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  15. Ксения Георгиади: «Любовь зрителей — вот главное для артиста». Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  16. Биография Ксении Георгиади на сайте zvuknot.ru. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  17. Ксения Георгиади на сайте КРАСНАЯ КНИГА РОССИЙСКОЙ ЭСТРАДЫ. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  18. Ксения Георгиади на сайте МУЗЕЙ ШАНСОНА. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.

Посилання ред.